Всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю «Українська історична та культурна спадщина під час військової агресії РФ: досвід, виклики, загрози». Робота другої секції

00.jpg

Друга секція «Історична пам'ять та культурна спадщина» була присвячена важливим питанням формування історичної пам’яті, підготовки фахівців з охорони культурної спадщини та різним аспектам промоції та збереження культурного надбання.

01.jpg

«Актуалізація культурної спадщини у системі освітніх програм за спеціальністю 032 “Історія та археологія”» тема доповіді Сминтини Олени Валентинівни, доктора історичних наук, професора, завідувачки кафедри археології та етнології України факультету історії та філософії Одеського національного університету імені І.І. Мечникова (м. Одеса). Вона зазначила потенційно можливі рівні актуалізації культурної спадщини у системі освітніх програм з підготовки істориків та археологів, окреслила коло проблем цієї сфери, наголосивши на необхідності створення міжгалузевих програм підготовки дипломованих фахівців, та запропонувала запровадити блоковий вибір у навчанні, що дозволить студентам самостійно обирати курси, дотичні до охорони культурної спадщини.

02.jpg

Надзвичайно важливим питанням «Формування політики пам’яті та знань про Голодомор та масові штучні голоди на Одещині (досвід співпраці культурних, освітніх, наукових та громадських інституцій)» була присвячена доповідь Петрової Наталії Олександрівни, кандидата історичних наук, доцента кафедри археології та етнології України, заступника декана факультету історії та філософії з наукової роботи Одеського національного університету імені І. І. Мечникова (м. Одеса), старшого наукового співробітника відділу дослідження соціодемографічних та правових аспектів Голодомору-геноциду філіалу «Інститут дослідження Голодомору» Національного музею Голодомору-геноциду (м. Київ), яка виступила модератором секції. Наталія Олександрівна розповіла про результати історичних досліджень створених радянською владою штучних голодів на деяких територіях Одещини, а також про основні акції та заходи щодо формування політики пам’яті про Голодомор на Одещині.

03.jpg 03_1.jpg

Дружкова Ірина Сергіївна, кандидат історичних наук, доцент кафедри філософії та права Одеського національного технологічного університету (м. Одеса), у доповіді «Рекламні наративи під час війни на прикладі Одеси – сучасність та період Другої світової війни» здійснила порівняльний аналіз рекламних плакатів Другої світової війни та періоду сучасної воєнної агресії в Україні. Вона відзначила, що українські художники оновили плакати часів Другої світової війни та зобразили сучасні реалії України, а також навела приклади рекламних акцій, які проводяться з метою підтримки морального духу української армії та громадян.

04.jpg

Для України завжди було важливим вивчення спадщини представників інших етносів та їх внеску в нашу історію, культуру, архітектуру. Надзвичайно цікавою була доповідь Негматова Валерія Джурабайовича, вчителя історії приватної школи «Безмеж» м. Сєвєродонецька, Луганської області (нині мешкає в Києві) «Бельгійська спадщина Лисичанська і сучасна російсько-українська війна». Він розповів про стан так званої бельгійської спадщини Лисичанська під час війни, а також про боротьбу за її збереження протягом 2014-2021 рр. «Бельгійська спадщина» – такою була умовна назва житлового кварталу в Лисичанську, що складався з житлових та громадських будівель, зведених наприкінці ХІХ – поч. ХХ ст. Учасники конференції побачили унікальні кадри цих будівель, дізналися про міжнародні проєкти зі збереження цих пам’яток, про роботу шкільної молоді задля збереження пам’яток. Нажаль, деякі з них були зруйновані, або повністю знищені під час російсько-української війни, що триває нині.

05.jpg

Про те, як рятували культурні скарби Донеччини під час війни розповіла Шелест Віра Анатоліївна, фундаторка Освітньо-мистецької студії "Колода", очільниця проєкту З.У.М. (Зроблено Українським Майбутнім), (Україна, м. Краматорськ (Донеччина) – Черкаси (Черкащина)). У доповіді «"Картини самі себе не евакуюють" – виклики, історія та досвід рятування творів мистецтва Донеччини громадськими активістами» вона окреслила коло проблем і труднощів різного характеру, які спіткають наші цінності на шляху до безпечного місця. Віра Анатоліївна порушила питання оцифрування та методичного, фінансового, законодавчого супроводження евакуації культурних цінностей тощо.

06.jpg

Дудник Олександр Якович, кандидат історичних наук, науковий співробітник Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського (м. Київ) у доповіді «Бібліографічні джерела з історії ОУН-УПА» ознайомив слухачів з комплексом  наративів з історії ОУН-УПА, з методологічними проблемами та підходами до вивчення цього питання.

07.jpg

Питанню «Висвітлення української культурної спадщини у Вікіпедії та її сестринських проєктах на фоні російської військової агресії» була присвячена доповідь Процюка Антона Степановича, координатора програм громадської організації «Вікімедіа Україна» (м. Київ). Доповідач детально проаналізував роботу команди волонтерів та ГО «Вікімедіа Україна» у справі оприлюднення інформації про пам’ятки культури України та їх стан під час війни. Він зауважив, що ГО «Вікімедіа Україна» сприяє розвитку загальнодоступної вільної багатомовної онлайн-енциклопедії Вікіпедії, яка завжди була популярним джерелом інформації, але особливо її популярність зросла з початку повномасштабної війни. Зокрема, значно зріс читацький інтерес до теми війни в Україні, а також висвітлення культурної спадщини у Вікіпедії в час війни.

Створено: 26.08.2022
Переглядів: 1309




© 2024 Одеська національна наукова бібліотека. Всі права захищено. При використанні матеріалів посилання на офіційний веб-сайт Одеської національної наукової бібліотеки обов'язкове.