Всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю «Українська історична та культурна спадщина під час військової агресії РФ: досвід, виклики, загрози». Робота першої секції

00.jpg

Перша секція «Українська культурна та історична спадщина як складова світового культурного надбання» була присвячена презентації української культури та історичного спадку як вагомої частини загальноєвропейської та світової культури. У низці доповідей йшлося про те, як з початку повномасштабної війни українці діаспори засобами культури підтримують Батьківщину і одні одних.

01.jpg

Про «Внесок українців Північної Добруджі в культурну спадщину України і Румунії» розповів Кушнір В’ячеслав Григорович, доктор історичних наук, професор, декан факультету історії та філософії Одеського національного університету імені І.І. Мечникова, очільник Одеського етнологічного товариства та ГО «Міжнародний центр по роботі з українцями за кордоном» (м. Одеса). В’ячеслав Григорович розказав про регіональні особливості культури українців та традиційну культуру української діаспори у Північній Добруджі, яка відіграє важливу роль у зміцненні української державності та ідентичності. Учений звернув увагу слухачів на багату культурну спадщину групи українців Північної Добруджі, предки яких оселись тут на початку ХХ ст. Етнокультурна особливість цієї групи українців базується в основному на прихильності до української мови, традиційних норм облаштування житла, садиби, календарної і сімейної обрядовості тощо. Представники української діаспори поза межами України зберігають ідентичність своєї етнічної культурної спільноти, природно інтегруючись у політичну, соціальну й економічну систему нової країни.

02.jpg

Стрішенець Надія Володимирівна, доктор історичних наук, провідний науковий співробітник НБУ ім. В. І. Вернадського (м. Київ) у доповіді «Електронна шевченкіана – спільний проєкт програми Архіви у небезпеціБританської бібліотеки та Національного музею Тараса Шевченка»  грунтовно проаналізувала склад оцифрованого зібрання Британської бібліотеки, присвяченого Тарасові Шевченку. Вона розповіла, що це був спільний проєкт Програми «Архіви в небезпеці» Британської бібліотеки та Національного музею Тараса Шевченка у Києві напередодні 200-ліття від дня народження поета. Оцифроване зібрання включає не лише видання творів поета, в тому числі й прижиттєві, а й літературно-художні журнали та альманахи, де публікувалися його поезії («Ластовка», 1841; «Молодик», 1843; «Хата», 1860; «Основа», 1861–1862),  а також літературу про Т. Шевченка, деякі видання його доби, архівні матеріали. Пані Надія підкреслила важливість поширення інформації про цей ресурс Британської бібліотеки серед усіх читачів, насамперед українських. Особливо в умовах війни, коли дослідники позбавлені можливості безпосередньо працювати в бібліотеках і архівах. Таким чином, оцифрування значної кількості шевченкознавчих джерел завдяки міжнародній співпраці провідних культурних інституцій двох країн – України й Великобританії, дає змогу знайомитися і вивчати твори Т. Шевченка, літературу про нього та його добу в будь-який час і в будь-якому куточку світу.

03.jpg

Практичним досвідом «Популяризації нематеріальної культурної спадщини у Фінляндії під час російської військової агресії проти України (2014 р. – по цей час)» поділилася Курганська Катерина Юріївна, асистент викладача Миколаївського ліцею 19 (м. Миколаїв, Україна-Фінляндія). Пані Катерина наголосила, що вимушені переселенці з України є активними волонтерами, які збирають кошти на допомогу Україні, популяризують українські традиції, зокрема національну кухню. Вона розповіла про власну участь в українському танцювальному колективі, який виступає на багатьох регіональних фестивалях народної творчості у Фінляндії, знайомлячи цю північну країну з нашою культурою. «Наш танок передає емоції українського народу, який зараз вимушений виборювати своє право на життя», - сказала пані Катерина.

04.jpg 05.jpg

Учасників секції привітала Луць Ірина Ярославівна, президентка Асоціації соціального сприяння «Україна Плюс - Мілан» (м. Мілан, Італія), та передала слово співзасновниці Асоціації, історику та перекладачу Галині Ганич. Пані Галина розповіла про те, як з перших днів повномасштабного вторгнення Росії бібліотека асоціації «Україна Плюс – Мілан» перетворилася на соціальний центр. Вона розповіла про створення очолюваної ними організації, яка допомагає українцям інтегруватися в італійське суспільство та реалізувати себе. Невід’ємною складовою асоціації є бібліотека, що була відкрита 25 лютого 2022 року і стала вельми популярним місцем. З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну організація  допомагає українцям, які прибули до Італії. Вони займаються волонтерством, збирають гуманітарну допомогу, навчають українців італійської мови, проводять соціокультурні заходи з промоції української культури та історії. Важливою є їхня участь у конференціях, зустрічах, маніфестаціях, під час яких вони доносять правду про війну в Україні до європейських країн.

06.jpg

Про «Культурні проєкти української діаспори Австралії на підтримку України» розповіла Тетяна Колдуненко, українська художниця, дизайнер та ілюстратор, яка із 2010 року мешкає та працює у м. Сіднеї (Австралія). Вона ознайомила слухачів з історією становлення української діаспори в Австралії, її розвитком протягом останнього десятиріччя, реакцією на події війни та культурно мистецькими проєктами на підтримку України. Іміджеві проєкти української діаспори Австралії стали значним явищем в культурному житті країни, створюючи позитивний образ України.  Мистецькі акції, виставки, концерти, театральні вистави та інші події на підтримку України об’єднали всю австралійську діаспору в бажанні допомогти рідній Батьківщині в такий трагічний для неї час.

Створено: 26.08.2022
Переглядів: 1253




© 2023 Одеська національна наукова бібліотека. Всі права захищено. При використанні матеріалів посилання на офіційний веб-сайт Одеської національної наукової бібліотеки обов'язкове.