Підсумки Всеукраїнської науково-практична конференції з міжнародною участю «Українська історична та культурна спадщина під час військової агресії РФ: досвід, виклики, загрози»

01.jpg

Завершила роботу Всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю «Українська історична та культурна спадщина під час військової агресії РФ: досвід, виклики, загрози»,  організована під егідою Міністерства культури та інформаційної політики України Одеською національною науковою бібліотекою у співпраці з Південним міжрегіональним відділом Українського інституту національної пам’яті, Факультетом історії та  філософії ОНУ імені І.І. Мечникова, Одеським обласним центром української культури.

Сприяння в організації та проведенні конференції надали також партнери  книгозбірні ー керівництво та провідні фахівці Державної архівної служби України, Інституту дослідження Голодомору, Національного музею Голодомору-геноциду, ВГО «Українська бібліотечна асоціація», ГО «Одеське етнологічне товариство», Одеського відділення Національної спілки краєзнавців України, Ради представників національно-культурних товариств Одеської області, ГО «Міжнародний центр по роботі з українцями за кордоном», ВГО «Бібліополіс».

Конференцію проведено 23-24 серпня 2022 року у змішаному форматі (онлайн/офлайн): учасники заходу мали можливість як взяти участь наживо у спеціально облаштованій студії у відділі міжнародних проектів ОННБ, так і долучитися онлайн  на платформі Zoom з прямою трансляцією на фейсбук-сторінці ОННБ.

Конференція стала дієвим науково-комунікативним майданчиком, який поєднав представників державної влади, науковців, викладачів, представників громадських організацій, освітян, культурологів, представників креативних індустрій, фахівців провідних бібліотек, архівів, музеїв з  України та зарубіжжя, зокрема Запоріжжя, Києва, Львова, Миколаєва, Одеси, Умані, Харкова, Краматорська,  Кривого Рога, Черкас, Сум, Дніпра, Тернополя, Полтавщини, Рівненщини, Хмельниччини, Закарпаття, а також з Австралії, Греції, Грузії, Італії, Фінляндії.

Окрім учасників конференції, які брали участь у її роботі на платформі ZOOM та безпосередньо в студії, протягом трансляції події на Фейсбук із виступами, коментарями, запитаннями долучилися понад 400 слухачів.

Впродовж двох днів активної роботи було заслухано 39 доповідей, які стосувались актуальних питань збереження, захисту, вивчення та популяризації історичної та культурної спадщини України в умовах військової агресії РФ та пов'язаних із нею загроз та викликів.

Фахово грунтовними та надихаючими були вітальні промови почесних гостей конференції. До учасників та гостей конференції звернувся Ростислав Володимирович Карандєєв, перший заступник Міністра культури та інформаційної політики України, який підкреслив особливу важливість проведення зазначеного заходу та  відзначив його актуальність, що зумовлюється реаліями сьогодення. Він наголосив, що культурна спадщина України є основою нашого єднання, свідченням історичного становлення українського народу, української нації, а відтак невід’ємною частиною світового культурного надбання, що підлягає збереженню і захисту від знищення чи пошкодження. Отож наша спільна мета – захистити пам’ятки матеріальної та нематеріальної культури від нищення, катастроф, а також зберегти нашу історію, культуру, нашу ідентичність. В своїй вітальній промові Тетяна Олександрівна Ємельянова, кандидат історичних наук, перший заступник Голови Державної архівної служби України,  висловила думку про те, що охорона культурних цінностей має розумітися як завдання всього суспільства, а тому важливим є індивідуальне громадське підвищення обізнаності щодо цих питань, аби закріпити важливість захисту та збереження культурної спадщини у сприйнятті та ціннісному горизонті широких верств нашого населення. Держава, суспільство і професійна спільнота мають бути єдині у прагненні повоєнного відновлення наших інституцій пам’яті, тож сьогодні важливо планувати роботу та діяльність архівів, музеїв, бібліотек як критично значущих для суспільства об’єктів. Ярослава Олексіївна Різникова, заступник директора Департаменту – начальник Управління культури, національностей, релігій та охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації, зауважила на актуальності тематики конференції і зазначила, що саме історія, культура та ідентичність є системоутворюючими складовими для кожної держави. У вітальному слові Сергій Борисович Гуцалюк, керівник Південного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам'яті (м. Одеса) провів паралелі між історією та сьогоденням та наголосив на тому, що нині звернення до нашого історичного минулого сприятиме усвідомленню сьогодення й значною мірою визначатиме майбутнє. Ірина Олександрівна Бірюкова, генеральний директор Одеської національної наукової бібліотеки, підкреслила, що нинішня конференція як майданчик для широкого фахового діалогу та обміну досвідом у справі збереження та популяризації культурно-історичного спадку України, є важливим механізмом консолідації зусиль науковців і практиків у розв’язанні актуальних питань вивчення та збереження історичної та культурної спадщини. 

На пленарному засіданні 23 серпня 2022 року було заслухано 7 доповідей, серед яких – виступ Уляни Олександрівни Громович, головного спеціаліста Південного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам'яті (м. Одеса),  яка висвітлила  досвід команди Інституту у цей час та перспективні напрями роботи, зокрема щодо фіксації військових злочинів, декомунізації та деколонізації, подолання історичних міфів, архівування свідчень тощо, доповідь Вітос Валентини Гнатівни – директора Одеського обласного центру української культури, національного експерта з питань НКС України, яка звернула увагу на ризики та загрози для нематеріальної культурної спадщини в часи війни та її збереження, що нині є надзвичайно важливим завданням, виступ директора Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам'яті (м. Київ) Кулика Ігоря Михайловича, який звернув увагу на вражаючі паралелі сучасної російсько-української війни та попередніх катастроф ХХ століття в документній площині, а саме знищення українських архівів комуністами у ХХ столітті, рашистами – у ХХІ столітті (вивезення, засекречування та знищення документної спадщини України, приватних фондів та державних архівів, як свідчень злочинів тоталітарного режиму проти українства).  Про особливості діяльності архівних установ в умовах військової агресії РФ проти України та головні завдання архівістів розповіла Привалова Наталія Володимирівна, канд. наук з державного управління, заступник начальника відділу науково-довідкового апарату Державного архіву Одеської області (м. Одеса). Фєтєску Анатолій Семенович, голова Ради національних товариств Одеської області, президент Всеукраїнської національно-культурної молдавської Асоціації (м. Одеса), окреслив виклики у діяльності національно-культурних товариств під час війни. Надзвичайно інформативним та актуальним був виступ Гранчак Тетяни Юріївни, доктора наук із соціальних комунікацій, професора, провідного наукового співробітника НБУ ім. В. І. Вернадського (м. Київ). присвячений цифровому виміру історико-культурної спадщини: збереження, вивчення, доступ». Вона розповіла про можливості, які відкривають сьогодні для нас електронні технології і як їх використовувати у бібліотечній справі. Вона відзначила три великі підходи у використання електронних технологій у бібліотечній діяльності, а саме створення електронних проєктів державного та регіонального рівнів, електронних вебресурсів та тематичних колекцій (приміром, «Культура України», «Краєзнавство» тощо); розробка та використання мобільних застосунків та інших мультимедійних продуктів; використання імерсивних технологій і занурення у віртуальну реальність (приміром, створення 3D-колекцій цінних історико-культурних пам’яток). Бруй Оксана Миколаївна, кандидат наук з соціальних комунікацій, президент ВГО «Українська бібліотечна асоціація», директор Науково-технічної бібліотеки імені Г. І. Денисенка Національного технічного університету України «КПІ імені Ігоря Сікорського» (м. Київ) у своїй доповіді «Національна електронна бібліотека та збереження культурного надбання: виклики та перспективи» зупинилася на ключових аспектах втілення проєкту Національної електронної бібліотеки в Україні як одного з головних складових сучасних бібліотечних систем. Оксана Бруй відзначила, що створення НЕБУ не лише допоможе систематизувати велику кількість інформації, яка зберігається у фондах, але й зберегти це національне культурне надбання для наступних поколінь та забезпечити зручний доступ до нього. 

Робота конференції продовжувалась у секціях: «Українська культурна та історична спадщина як складова світового культурного надбання», «Історична пам’ять та культурна спадщина», «Актуальні практики у справі збереження, дослідження та промоції історико-культурної спадщини», «Культурно-просвітницька робота у поширенні історичних знань з питань формування української національної ідентичності» (детальніше перебіг роботи секцій буде оприлюднено в окремій публікації). 

Таким чином, попри складні організаційно-технічні умови роботи закладів культури, науки, освіти та інституцій національної пам'яті, зумовлені  викликами  воєнного стану, робота конференції була успішною та плідною.

Підготовлена спільними зусиллями багатьох потужних наукових, культурно-просвітницьких, громадських інституцій, вона об'єднала істориків, краєзнавців, соціологів, архівістів, бібліотечних фахівців, громадських діячів України та зарубіжжя у пошуку відповідей на актуальні питання збереження, вивчення та популяризації вітчизняної історико-культурної спадщини в умовах воєнного стану, спричиненого військовою агресією РФ; сприяння розвитку кроссекторальної співпраці, спрямованої на  посилення та зміцнення ролі культурних інституцій у процесах збереження, захисту та популяризації культурної та історичної спадщини, культурних цінностей та національної пам’яті українського народу задля утвердження національної та громадянської  ідентичності.

Схвальні та позитивні відгуки учасників конференції та глядачів онлайн-трансляції щодо важливості заходу, його ефективної організації, тематики та актуальності розглянутих питань, активні обговорення виступів засвідчують  своєчасність та пильну увагу професійної спільноти і широкої громадськості до  порушених питань щодо збереження історичної та культурної  спадщини України.

Актуальність ключових питань, насиченість програми конференції, фаховість, компетентність та широка географія її учасників сприяли багатосторонньому професійному спілкуванню та плідному обміну думками, досвідом, інноваційними практиками збереження, дослідження, захисту і промоції кращих надбань історико-культурної спадщини України.

Успішне проведення Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю «Українська історична та культурна спадщина під час військової агресії РФ: досвід, виклики, загрози» стало гідним продовженням традиції щорічних фахових зустрічей у рамках кроссекторальногопроєкту «УКРАЇНА: ІСТОРІЯ, КУЛЬТУРА, ІДЕНТИЧНІСТЬ». Проєкт, народжений 2021 року під егідою Міністерства культури та інформаційної політики України з ініціативи Одеської національної наукової бібліотеки у співпраці з Державною архівною службою України, Департаментом культури, національностей, релігій та охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації, Південним міжрегіональним відділом Українського інституту національної пам’яті,  Факультетом історії та філософії ОНУ імені І.І. Мечникова та за підтримки багатьох провідних наукових, культурно-просвітницьких та громадських інституцій, набув нових імпульсів у досягненні ключових завдань – посиленні та зміцненні співпраці культурних інституцій у процесах збереження та популяризації історичної та культурної спадщини України; підвищення рівня обізнаності українців щодо власної історії та культури; поглиблення консолідації суспільства у справі розбудови України як європейської держави; формування у населення України національної та громадянської ідентичності.

Дякуємо співорганізаторам, партнерам і натхненним спікерам за незабутні дні, проведені у фаховому спілкуванні небайдужих однодумців! 


Створено: 24.08.2022
Оновлено: 25.08.2022
Переглядів: 1672




© 2023 Одеська національна наукова бібліотека. Всі права захищено. При використанні матеріалів посилання на офіційний веб-сайт Одеської національної наукової бібліотеки обов'язкове.