Всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю «Українська історична та культурна спадщина під час військової агресії РФ: досвід, виклики, загрози». Пленарне засідання

00.jpg

Триває робота Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю «Українська історична та культурна спадщина під час військової агресії РФ: досвід, виклики, загрози».

01.jpg

Пленарне засідання розпочалося виступом Громович Уляни Олександрівни, головного спеціаліста Південного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам'яті (м. Одеса). Вона розповіла про «Проєкти УІНП у період повномасштабного вторгнення РФ», досвід команди інституту в цей час та перспективні напрями роботи, зокрема щодо фіксації військових злочинів, архівування свідчень; декомунізації та деколонізації, подолання історичних міфів тощо. Нині Інститут інформує суспільство про перебіг подій війни та українських героїв, документує та висвітлює злочини РФ проти об’єктів культурної спадщини та місць пам’яті, а також створює та публікує інформаційні матеріали, що допомагають зрозуміти війну Росії проти України в історичній ретроспективі.

02.jpg

Цікавою та ілюстративною була доповідь Вітос Валентини Гнатівни, директора Одеського обласного центру української культури, національного експерта з питань НКС України. У своєму виступі «Нематеріальна культурна спадщина у часи війни: співпраця заради миру та соціальної злагоди» вона звернула увагу на ризики та загрози для нематеріальної культурної спадщини в часи війни та її збереження, що нині є надзвичайно важливим завданням. Вона поінформувала присутніх про розширення Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України на 21 новий елемент, третина з яких мають відношення до Одеської області (відповідний наказ підписав Міністр культури та інформаційної політики  України Олександр Ткаченко 6 липня 2022 року). Зокрема,  до переліку додали особливості виконання клезмерської музики (Подільський район), різдвяний обряд «Мошу (обряд чоловічої коляди) (Ренійська міська громада, Ізмаїльського району, Одеської області), знання, вміння та практики, що стосуються приготування та споживання біляївської рибної юшки (Біляївка, Одеської області), культуру приготування та споживання плацинди у селах долини річки Фрумушика та інші елементи нематеріальної культурної спадщини. Пані Валентина Вітос підсумувала, що внесені до Національного переліку елементи нематеріальної культурної спадщини представляють практично всю Україну. І це є дуже важливим, оскільки свідчить про незламність української культури та її життєздатність, попри всі намагання російського агресора знищити нашу ідентичність.

03.jpg

У своєму виступі «Повторення історії: знищення українських архівів комуністами у ХХ столітті, рашистами – у ХХІ столітті» Кулик Ігор Михайлович, директор Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам'яті (м. Київ) звернув увагу на історичні паралелі сучасної війни та попередніх катастроф ХХ століття в документній площині, а саме вивезення, засекречування та знищення документної спадщини України, приватних фондів та державних архівів як свідчень злочинів тоталітарного режиму проти українства. Він зауважив, що «Війна на тотальне знищення українців продовжується.  Для того, щоб називатися українцями, поряд з рідною мовою ми маємо мати власну історію, яку неможливо написати без архівних документів. Про це знають рашисти, які понад 100 років знищують архівні документи, намагаються знищити українців і нашу ідентичність».

04.jpg

Про «Особливості діяльності архівних установ в умовах військової агресії РФ проти України» та головні завдання архівістів розповіла Привалова Наталія Володимирівна, кандидат наук з державного управління, заступник начальника відділу науково-довідкового апарату Державного архіву Одеської області (м. Одеса).

05.jpg

«Про виклики у діяльності національно-культурних товариств під час війни» розповів Фєтєску Анатолій Семенович, голова Ради національних товариств Одеської області, президент Всеукраїнської національно-культурної молдовської Асоціації (м. Одеса). Він звернув увагу на особливості діяльності національно-культурних товариств в умовах військової агресії РФ проти України, наголосивши, що український народ – багатонаціональний. Наразі понад 130 національностей протистоять ворогу: боронять країну на фронті, беруть участь у мирних протестах, займаються волонтерством, сприяють завезенню та наданню гуманітарної допомоги, допомагають евакуювати представників меншин, а також доносити правду до європейських країн саме з позиції національних громад. Анатолій Семенович наголосив на тому, що з початком повномасштабної війни кожна національна меншина проявила фантастичну солідарність та об’єдналася  заради миру.

06.jpg

Надзвичайно інформативним та актуальним був виступ Гранчак Тетяни Юріївни, доктора наук із соціальних комунікацій, професора, провідного наукового співробітника НБУ ім. В. І. Вернадського (м. Київ) «Цифровий вимір історико-культурної спадщини: збереження, вивчення, доступ». Вона розповіла про можливості, які відкривають сьогодні для нас електронні технології, і як їх використовувати у бібліотечній справі. А також визначила три основні підходи у використанні електронних технологій у бібліотечній діяльності, а саме – створення електронних проєктів державного та регіонального рівнів, електронних вебресурсів та тематичних колекцій (приміром, «Культура України», «Краєзнавство» тощо); розробка та використання мобільних застосунків та інших мультимедійних продуктів; використання імерсивних технологій і занурення у віртуальну реальність (приміром, створення 3D-колекцій цінних історико-культурних пам’яток).

07.jpg

Бруй Оксана Миколаївна, кандидат наук із соціальних комунікацій, президент ВГО «Українська бібліотечна асоціація», директор Науково-технічної бібліотеки імені Г. І. Денисенка Національного технічного університету України «КПІ імені Ігоря Сікорського» (м. Київ) у своїй доповіді «Національна електронна бібліотека та збереження культурного надбання: виклики та перспективи» розповіла про те, як можна втілити проєкт Національної електронної бібліотеки в Україні як одну з головних складових сучасних бібліотечних систем. Пані Оксана Бруй відзначила, що створення НЕБ не лише допоможе систематизувати велику кількість інформації, яка зберігається у фондах, але й зберегти це національне культурне надбання для наступних поколінь та забезпечити зручний доступ до нього.

За програмою конференція продовжує роботу в секціях «Українська культурна та історична спадщина як складова світового культурного надбання», «Історична пам’ять та культурна спадщина», «Актуальні практики у справі збереження, дослідження та промоції історико-культурної спадщини», «Культурно-просвітницька робота у поширенні історичних знань з питань формування української національної ідентичності».


Створено: 24.08.2022
Оновлено: 25.08.2022
Переглядів: 1404




© 2023 Одеська національна наукова бібліотека. Всі права захищено. При використанні матеріалів посилання на офіційний веб-сайт Одеської національної наукової бібліотеки обов'язкове.