Презентація книжково-ілюстративної виставки до Дня захисників і захисниць України та Дня Українського козацтва «Українське козацтво – славетні лицарі звитяги»

12 жовтня 2021 року до Дня захисників і захисниць України та Дня Українського козацтва Одеська національна наукова бібліотека презентувала книжково-ілюстративну виставку «Українське козацтво – славетні лицарі звитяги».

1_zastavka.jpg

У рамках презентації з тематичною науково-популярною лекцією виступив Тарас Григорович Гончарук – доктор історичних наук, професор кафедри історії України факультету історії і філософії Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова, почесний краєзнавець України.

2.jpg 3.jpg

У колі наукових інтересів і досліджень ученого – історія України кінця ХVIII–першої половини ХІХ ст. Низка праць Тараса Григоровича присвячена ролі українського козацтва в історії визволення Південного краю від османського панування. 1998 року у співавторстві з істориком та громадським діячем Сергієм Гуцалюком вийшла книжка «Українське козацтво і Хаджибей (Одеса) середини XVI ст. – 1794 рік. Популярний нарис та додані документи з друкованих джерел». Згодом Т. Г. Гончарук у співавторстві з одеськими вченими видав кілька монографій: «Одеса козацька» (Одеса, 2008), «Нариси з історії освоєння Південної України XV-XVIII ст.» (Київ, 2020 р.), «Від Руси – до України: шлях до себе» (Київ, 2020) та інші. Спільно зі знаним науковцем, Оленою Бачинською, Тарас Григорович написав методичний посібник «Визначні українські козаки в історії Одеси та Одещини XVI – XІХ ст.» (Одеса, 2009), а раніше самостійно видав посібник «Військові операції на території сучасної Одещини під час російсько-турецьких війн XVIII ст.» (Одеса, 2002), що також містив сюжети, пов’язані з українським козацтвом. Працюючи над тематикою «Одеса козацька», Т.Г. Гончарук акцентує увагу на ролі нащадків козацьких родів Гетьманщини в історії нашого міста. Здобули популярність його статті про одеситів «козацького роду»: Віктора Скаржинського, Петра Розумовського, Михайла та Григорія Кир’якових (Кир’яченків), Андрія та Антона Шостаків тощо. Цій тематиці була присвячена й монографія Т. Гончарука «Нащадки українських козаків і “Народження Одеси”» (Одеса, 2006).

4.jpg

У рамках заходу з коротким повідомленням про історію державного свята «День захисника України та День Українського козацтва та його народні витоки» виступила Тамара Кухарук – завідувач відділу соціокультурної діяльності ОННБ. Вона зацікавила присутніх новими виданнями на зазначену тематику, зокрема, книжкою відомого українського музиканта, сценариста, актора і громадського діяча Юрія Журавля «Знай наших» (Рівне, 2019), в якій у текстовій та ілюстрованій формі розповідається про видатних українців, таких як Костянтин Острозький, Іван Сірко, Григорій Сковорода, Тарас Шевченко, Володимир Вернадський та багато інших.

5.jpg

Ольга Шульга – викладач Одеського автомобільно-дорожнього фахового коледжу Національного університету «Одеська політехніка» констатувала, що українська козацька система виховання – глибоко самобутнє явище, аналогів якому не було в усьому світі, і саме козацька ідея може слугувати потужним чинником національної консолідації та засобом відродження козацьких, а значить і власне українських національних традицій, на яких потрібно виховувати молоде покоління.

6.jpg

Бібліографічний огляд виставки «Українське козацтво – славетні лицарі звитяги» провела Світлана Герасимова – провідний бібліограф відділу соціокультурної діяльності. Вона відзначила декілька видань, які варто розглянути детальніше.

7.jpg

«Історія українського козацтва» (Київ, 2011) – це великий академічний проєкт Національної академії наук України, Інституту історії України та Науково-дослідного інституту козацтва. Виважено і неупереджено, з позиції сучасного розвитку української історичної науки, розглядається весь комплекс питань історії українського козацтва. На сторінках видання історія українського козацтва розгортається у всій її багатоаспектності (політичній, соціальній, економічній, духовній) та часовій протяжності (від зародження козаччини до її місця в процесах сьогодення).

8.jpg

«Історія запорізьких козаків» (Київ, 2015) – фундаментальне дослідження видатного українського історика, археолога і фольклориста Дмитра Яворницького, який використав матеріальні пам’ятки музейних і приватних колекцій, архівні документи, наративні джерела, значний археологічний матеріал, здобутий під час численних експедицій. Книга вперше була видана ще у 1890-х роках і справила величезний вплив не лише на формування української історичної науки, а й на процеси пробудження і консолідації української нації наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст..

9.jpg

«Козацька Україна: печатки, герби, знаки та емблеми кінця XVIХVIII століть» (Київ, 2017) – потужна джерелознавча праця Ігоря Ситого. У монографії досліджуються печатки доби Гетьманщини – однієї з історичних форм української державності та пов’язані з ними емблеми, знаки й символи. Сфрагіси були обов’язковим елементом суспільного життя козацької держави. У дослідженні простежено історію сфрагістичних пам’яток Гетьманщини – від державних до корпоративних та особистих, установлено їхні загальні та відмінні риси, проведено аналіз основних суспільно-політичних закономірностей функціонування печаток Козацької доби та подано їхню характеристику як особливого різновиду пам’яток матеріальної культури.

10.jpg

Значним внеском в українську історіографію є доробок одеських науковців. У монографії Олени Бачинської «Козацтво в “післякозацьку добу” української історії (кінець XVІІІ – ХІХ ст.)» (Київ, 2011) на основі документальних джерел розповідається про історію, долю та збереження традицій українського козацтва після ліквідації автономії Гетьманщини (1764) та зруйнування Запорозької Січі (1777) наприкінці ХVІІІ – ХІХ ст..

11.jpg

Тарас Гончарук та Сергій Гуцалюк у науково-популярному нарисі «Українське козацтво і Хаджибей (Одеса). Середина ХVІ ст. – 1794 рік» (Одеса, 1998) розповідають про перебування козаків у Південному краї і доводять, що українське козацтво було одним із найважливіших чинників історичного розвитку Хаджибея. Протягом майже 300 років козаки дошкуляли туркам своїми нападами, створюючи ґрунт для подальшого визволення міста і краю. Автори доходять висновку, що запорізькі та чорноморські козаки відіграли одну з вирішальних ролей у російсько-турецьких війнах кінця ХVІІІ ст., які поклали край османському пануванню в Хаджибеї. А після війни саме українські козаки-чорноморці почали відроджувати життя у визволеному ними місті.

12.jpg

У книзі історика Тараса Чухліба «Козаки та Яничари: Україна у християнсько-мусульманських війнах 1500 – 1700 рр.» (Київ, 2020) досліджується місце і роль козацтва та шляхти України-Руси, а також Козацької держави (Гетьманату) в європейсько-османських війнах. Провідною ідеєю праці є військово-політичне протистояння між типологічно подібними явищами, які уособлювали протилежні цивілізаційні табори – козаками та яничарами. Автор книги відобразив важливий для світового історичного процесу тривалий період протистояння Християнської та Ісламської цивілізацій у добу пізнього Середньовіччя та раннього Нового часу. При цьому автор висвітлює не лише військові дії козацтва проти османської армії, елітний підрозділ якої становив Яничарський корпус, а й мирні відносини України з Османами та Гіреями протягом 1500 – 1700 років.

13.jpg

Окремим розділом представлено видання, що розкривають нерозривний зв’язок усіх поколінь захисників України: книги про нинішній конфлікт на Сході нашої держави, про мужність та героїзм захисників територіальної цілісності й незалежності України підкреслюють спадкоємність і поширення військових традицій і звитяг українського народу. Зокрема, присутніх зацікавила нова книжка «Непереможені: імена та події, забувати про які ніхто не має права» (Кропівницький, 2020), присвячена воїнам АТО та операції об’єднаних сил, загиблим героям України. На сторінках видання – історії життя, світлини та спогади рідних. Історії воїнів писали Вікторія Семененко та Жанна Петрович.

14.jpg

Окремо представлено друковані козацькі літописи, а також дослідження, присвячені вивченню писемної і джерельної спадщини України. «Збірник козацьких літописів» (Дніпро, 2006) – унікальний корпус козацької історіографії. До книги входять Густинський літопис – видатна пам’ятка української історичної прози ХVІІ ст., літопис Самійла Величка – наймонументальніший твір української історико-мемуарної прози ХVІІ – ХVІІІ ст., літопис Грабянки – розповідь про походи і козацькі битви ХVІ – ХVІІІ ст..

15.jpg

У монографії «Козацьке літописання 30-х – 80-х рр. ХVІІІ ст.: джерелознавчий та історіографічний аспекти» (Київ, 2006) український учений, літературознавець Іван Ярославович Дзира досліджує специфіку світобачення літописців, їх політичні позиції та літературні уподобання, методику відтворення ними важливих історичних проблем. Особливу увагу приділено характеристиці впливу козацького літописання на розвиток національної історіографії кінця ХVІІІ – початку ХІХ ст..

16.jpg 17.jpg 18.jpg

Захід відвідали викладачі, магістранти та студенти факультету історії і філософії Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова, а також студенти Одеського автомобільно-дорожнього фахового коледжу Національного університету «Одеська політехніка». Після завершення заходу відвідувачі провели реферативну роботу з книгами.

Виставка діятиме до 1 грудня і буде цікава не лише науковцям, дослідникам українського козацтва, військової історії та дипломатії, викладачам і студентам, а й для всім любителям старовини.

Запрошуємо оглянути виставку та поглибити знання власної історії!

Створено: 13.10.2021
Оновлено: 15.10.2021
Переглядів: 200




© 2021 Одеська національна наукова бібліотека. Всі права захищено. При використанні матеріалів посилання на офіційний веб-сайт Одеської національної наукової бібліотеки обов'язкове.