Міжнародна діяльність бібліотек: пленарне засідання. День перший

Науково-практичну конференцію «Міжнародна діяльність бібліотек як складова європейського вибору держави» продовжило пленарне засідання, під час якого його учасники поділилися власними напрацюваннями у заявленому напрямку.

1-2.jpg

Модератори зустрічі Ліна Арюпіна, заступник генерального директора з наукової роботи ОННБ та Ірина Журавльова, директор ЦНБ ХНУ ім. В.Н.Каразіна  

РЕПОРТАЖ

02.jpg

Ольга Ботушанська, генеральний директор Одеської національної наукової бібліотеки
«Міжнародна діяльність Одеської національної наукової бібліотеки»
Багаторічні міжнародні культурні зв’язки сприяють подальшому розвитку бібліотек, про що свідчить і досвід Одеської національної наукової бібліотеки. Міжнародне творче культурне співробітництво бібліотеки розвивалося в руслі культурної дипломатії.
У 1994 році підписано тристоронню “Угоду про співробітництво з питання збереження і розвитку української національної культури в її різних видах на спільну користь України і Австралії” між ОННБ, Державною бібліотекою штату Новий Південний Уельс і Фундацією українознавчих студій Австралії. Це був єдиний на той час міжнародний, міждержавний і міжустановчий проект. Ця співпраця стала поштовхом для роботи по збиранню матеріалів для бібліографічного покажчика “Голодомор в Україні 1932-1933 рр.”  У 2014 році вийшов вже третій випуск.
У 1995 р. була підписана пряма угода з Посольством Франції в Україні, в якій визначались умови співпраці з Французьким культурним центром, Національною бібліотекою Франції, Міністерством закордонних справ Франції.
Прикладом успішного партнерства кількох сторін став ще один міжнародний проект ОННБ – Німецький читальний зал. Це своєрідна німецька міні-бібліотека відкрилася в Одесі у листопаді 2000 року на виконання угоди про тристороннє партнерство, що її уклали ОННБ, Баварський дім в Одесі та Ґете-Інститут.
У 2002 році на основі партнерства між американським урядом та українськими бібліотеками та за підтримки Посольства США в бібліотеці було відкрито інформаційно-ресурсний центр "Вікно в Америку". Завдяки грантам бібліотека отримала новітнє оснащення, діє електронна читальна зала, у якій є безкоштовний доступ до повнотекстової бібліотеки eLibraryUSA.

gete-1.jpg

Сюзанне Тайхманн, керівник відділу «Інформація та бібліотека» Німецького культурного центру Ґете-Інституту в Україні
«Партнерська мережа Ґете-Інституту в Україні»
Сюзанне Тайхманн ознайомила з основними цілями Ґете-Інституту в Україні та формами роботи з бібліотеками, зокрема, проведення семінарів з референтами із Німеччини. Такі контакти є обопільно корисними. Попри те, що важливими є особисті контакти, світ вступив в еру цифрову. Сюзанне Тайхман відзначила, що потреба в німецьких книгах в різних регіонах України не однакова, тому наявність електронних книг на сайті Ґете-Інституту компенсує цей недолік – доступ до паперової книги. Ця послуга безкоштовна. Доповідач нагадала, що на сайті є також корисна інформація про те, як нині розвиваються німецькі бібліотеки.

2-1.jpg

Лариса Поплавська, почесний консул Південно-Африканської Республіки в Одесі
"Просвітницька діяльність Почесного консульства ПАР та бібліотеки"
Лариса Михайлівна розповіла про спільну просвітницьку діяльність Почесного консульства ПАР та ОННБ, а також про особливості просвітницької діяльності консульства ПАР в Україні в цілому. Особливу увагу доповідач приділила функціям сучасної бібліотеки, її ролі в міжнародному співробітництві.

3-zhirik-1.jpg

Людмила Жирик, заступник директора Івано-Франківської ОУНБ ім. І.Франка, керівник проектів «Вікно в Америку» та спільного з Ґете-Інститутом «Мова. Культура. Німеччина»
«Соціокультурний аспект діяльності сучасної бібліотеки: міжнародна проектна діяльність».
У доповіді йшлося про міжнародні проекти Івано-Франківської ОУНБ. Підсумовуючи сказане, вона зробила висновок, що діяльність міжнародних проектів в бібліотеці дає чудову можливість ознайомитися з роботою бібліотек світу, поповнювати фонди, запроваджувати новації зарубіжних бібліотек, сприяти міжнародному книгообміну, а також залучати волонтерів до роботи в проектах.

4-2.jpg

Лариса Лугова, директор Львівської обласної бібліотеки для дітей
«Напрям – інтеграція: проекти міжнародної співпраці Львівської обласної бібліотеки для дітей»
«На прикладі роботи Львівської обласної бібліотеки для дітей ми демонструємо, що активна міжнародна співпраця можлива на різних рівнях: як обласному, так і міському або районному, – акцентувала Лариса Анатоліївна. – Хоча для того, щоб виходити на міжнародну бібліотечну арену, потрібні і витрати, і критичне ставлення до себе, своєї діяльності: що ми можемо запропонувати зарубіжним партнерам, щоб їм було цікаво з нами працювати? Виникає також проблема мовного бар'єру, менеджменту проектної діяльності, тому потрібно навчати молодих, надавати їм можливість для вивчення мов, дистанційної освіти, навчати писати проекти і налагоджувати міжнародні контакти. І тоді весь світ ваш!»
Керівник Львівської обласної бібліотеки для дітей також детально зупинилася на спільних проектах з бібліотеками Польщі, які займають пріоритетне місце у міжнародному співробітництві цієї установи. Налагоджені тісні й тривалі стосунки з бібліотеками Вроцлава (проект «Вроцлавські гноми, львівські леви»). Корисною стала участь львів’ян у бібліотечних конференціях в Білорусі та Чехії, акціях у Литві. Серед ініціатив цієї бібліотеки міжнародний проект «Ми – українці. Я і ти!», який проведений спільно з бібліотеками Польщі та Костянтинівською центральною міською публічною бібліотекою (Донецька обл.).

6-1.jpg

Ірина Журавльова, директор Центральної наукової бібліотеки Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна (ЦНБ ХНУ ім. В.Н.Каразіна).
«Афінські вечори, «Барон Мюнхгаузен», мюзикл, або Міжнародні зв’язки бібліотеки»
Виступ Ірини Журавльової поєднував серйозне з відтінком легкого гумору.
Вона зробила невеличкий екскурс в історію бібліотеки, яка заснована у рік відкриття університету (1805), і є найстарішою університетською бібліотекою України, для якої міжнародні зв’язки були завжди пріоритетними. Першим директором бібліотеки став француз Ж-М. Белена де Баллю.
Доповідач зосередила увагу на грецьких рукописах, яких в бібліотеці нараховується 24, і пов’язаних з ними реставрацію, консервацію і видання. З цього проекту розпочалася тісна співпраця бібліотеки з Грецьким фондом культури в Україні (2003), а з 2006-го – з Фондом Анастасіоса Левентіса (Нікосія, Кіпр). Співпраця з останнім дозволила реставрувати і консервувати рукописи, а також заснувати бібліотеку по історії, культурі та мистецтву Греції і Кіпру. Тісно співпрацює очолюваний нею заклад і з грецькою общиною Харкова. У 2003 та 2013 роках за підтримки компанії «Геліос» та міської адміністрації побачили світ два випуски Каталогів грецьких рукописів.
ЦНБ ХНУ ім. В.Н.Каразіна налагодила співробітництво з бібліотеками та вишами Латвії, Польщі, Китаю, Німеччини й інших країн. З латишами був проведений спільний проект «Дні барона Мюнхгаузена в Харкові». Завдяки контактам з Генеральним консульством Республіки Польща та Польським Домом у Харкові зроблено переклад з польської на українську мову книжки про історика університету Людвіка Яновського, яка згодом була видана; здійснено 8 випусків «Польського альманаху» тощо.
Як і більшість бібліотек України, ЦНБ ХНУ ім. В.Н.Каразіна також взяла участь у проведенні всеукраїнської акції – інтерактивного уроку англійської мови в рамках Року англійської мови в Україні. Принагідно Ірина Журавльова повідомила, що у перший день роботи нашої конференції очолюваний нею заклад відвідала Посол США в Україні Марі Йованович, що говорить на користь пріоритетності бібліотек у міжнародному співробітництві.

8-1.jpg

Галина Солоіденко, старший науковий співробітник, провідний науковий співробітник НБУ ім. В.І.Вернадського
«Раді директорів наукових бібліотек та інформаційних центрів національних академій наук: Міжнародній асоціації академії наук – 20 років»
Незважаючи на певні досягнення, доповідач досить критично ставиться щодо загальної ситуації участі бібліотек України в міжнародному співробітництві. Вона вважає, що в нашій державі недостатньо висвітлюється діяльність світових бібліотек, а відтак не вповні переймається їх корисний досвід. Також недостатнім є представництво українських бібліотек у міжнародних організаціях на рівні комітетів і секцій, зокрема в ІFLA. Це сповільнює впровадження в бібліотеках новітніх технологій.
«Сподіваюсь, що наші напрацювання на цій конференції будуть передані у Міністерство культури України, і міністерство має дуже активно реагувати на це все. Маємо надію, що Стратегія розвитку бібліотек до 2025 року із декларативного документу перетвориться на дієвий, а для цього необхідно виробити механізм впровадження прописаних у ній позицій. Я не ставила за мету висвітлювати міжнародну діяльність нашої бібліотеки, вона є у річному звіті НБУ ім. В.І.Вернадського, який з цього питання займає 20 сторінок», – зазначила виступаюча.
Основна частина доповіді Галини Солоіденко була присвячена одному з аспектів міжнародної діяльності бібліотеки – участі в Раді директорів Міжнародної асоціації академій наук (МААН), яка діє при АН України. Галина Іванівна також подарувала ОННБ кілька наукових видань, підготовлених співробітниками НБУ ім. В.І.Вернадського.

11-1.jpg

Любов Варюхіна, заступник директора з основної діяльності ЦМБ ім. М.Л.Кропивницького м.Миколаєва
«Міжнародні зв’язки публічної бібліотеки як чинник впровадження інновацій: з досвіду діяльності ЦМБ ім. М.Л.Кропивницького м.Миколаєва»
Міжнародна діяльність бібліотек активно розвивається завдяки співробітництву з посольствами, національними інформаційними центрами, фаховими Інтернет-структурами, що дозволило впровадити ряд яскравих інновацій. Про це йшлося у доповіді гості з Миколаєва. Виступаюча наголосила на тому факті, що у порівнянні з початком 2000-х років нині зміст міжнародного співробітництва розширився: з’явився віддалений читач, віддалені ресурси, різноманітні комунікатори тощо.
Серед напрацювань колег з Миколаєва участь в культурно-освітніх програмах УБА, у міжнародних конференціях в Литві, Польщі, Ізраїлі, Королівстві Бельгія, а також Франції, США, КНР, Фінляндії. Це і навчально-професійні поїздки молодих фахівців на конкурсній основі по програмі «Бібліоміст» в Польщу і Латвію. Серед проектів ЦМБ ім. М.Л.Кропивницького – «Бібліотеки як складова електронного діалогу громади і влади», скайп-виступи з міською бібліотекою в Сілламяе (Естонія) під час міжрегіональних конференцій та інші ініціативи. У 2013 році ЦМБ ім. М.Л.Кропивницького стала переможцем міжнародного конкурсу «Внесок у Відкритий уряд» за Програмою інновацій в публічних бібліотеках PLIP-EIFL.

12-2.jpg

Людмила Власенко, заступник директора з ІТ Полтавської ОУНБ ім. І.П.Котляревського
«Бібліотеки Латвії»
Доповідь Людмили Власенко акумулювала інформацію про бібліотеки Латвії, яку вона отримала під час особистого перебування у цій країни у групі українських бібліотекарів, які відвідали країну на запрошення Міністерства культури Латвії. Ця поїздка не фінансувалася державою. Додаткове джерело інформації – сайти латвійських бібліотек.
Людмила Миколаївна виділила кілька етапів розвитку бібліотек Латвії. Під час першого етапу, який тривав з 1991 по 1997 роки, відбувалася їх децентралізація – процес, який також відбувався і в Україні. Тоді ж в бібліотеках Латвії почали освоюватися і використовуватися нові ІТ, а також локальні е-каталоги в 3-х інформаційних системах – ALISE, LIBER, VTLS.
На другому етапі (1997-2001) здійснювалося укріплення соціальної функції бібліотек. Був створений консорціум Інформаційної мережі бібліотек, реалізований проект LATLIBNET, створені бази даних по муніципальним документах та електронним реєстрам. Третій етап, який триває з 2001 року по теперішній час, має на меті об’єднання бібліотек на основі програми «Єдиної державної інформаційної системи бібліотек (VVBIS)».
Доповідач розповіла про реформи в бібліотечній справі – адміністративної та щодо створення нормативної системи для бібліотек. Вона вважається кращою в Європі. Учасники конференції також були ознайомлені з умовами акредитації та зі структурою латвійських бібліотек, які, на відміну від українських, не пішли шляхом укрупнення. Згідно існуючої норми в Латвії на 2 тис. жителів має бути 1 бібліотека і це в країні, де населення ледь перевищує 2 млн. Однією з фішок доповіді стало детальне знайомство з гордістю латишів – суперсучасною Латвійською національною бібліотекою, збудованою на кошти інвесторів. Вона отримала назву «Замок Світла».

13-1.jpg

Галина Гуцан, директор Арцизької центральної районної бібліотеки
«Міжнародна проектна діяльність як складова ефективного розвитку публічних бібліотек»
Галина Іванівна відзначила, що для районних бібліотек участь у таких масштабних заходах дає унікальну можливість набути новий досвід, перейняти досвід закордонний.
Вона поділилася власними напрацюваннями: створення регіональних піар-офісів, поширення про бібліотеку інформації в ЗМІ. Арцизька центральна районна бібліотека також організувала на своїй базі курси англійської мови, стала переможцем в області конкурсу «Все про Європу – читай і дізнавайся». Це зайве підтвердження того, які значні переваги дає УБА бібліотекам усіх рівнів.

14-1.jpg

Світлана Усенко, завідувач відділу ІРЦ «Вікно в Америку» Дніпропетровської ОУНБ ім. Первоучителів слов’янських Кирила і Мефодія
«Реалізація грантового проекту «Windows Go Biking»: популяризація читання та сучасних бібліотечних послуг бібліотекарями і відвідувачами інформаційно-ресурсних центрів «Вікно в Америку» (Тернопіль, Луцьк, Дніпро, Полтава-2015 р.)»
Світлана Усенко розповіла про переваги, які дають грантові проекти Посольства США в Україні, зокрема, «Windows Go Biking», а також грантові програми. Так програма «Відкритий світ» дала можливість відвідати Сполучені Штати, і побувати в бібліотеках Конгресу США, Центральній бібліотеці Чикаго, Сіетла.
Основну увагу доповідач приділила проведеному велофлешмобу за проектом «Windows Go Biking» («Вікна в Америку на велосипедах»), який об’єднав 4 міста України. Його мета – популяризувати діяльність ресурсних центрів «Вікно в Америку». Проект, що тривав 8 місяців, стартував у Тернополі у квітні 2015 року. У ньому також взяли участь молоді бібліотекарі центрів «Вікно в Америку» Луцька, Полтави і Дніпра. До них згодом приєдналися волонтери різних міст, і з 8 група зросла до 30 осіб. Учасники під час подорожі роздали близько 2 тис. примірників рекламної продукції, яку видрукували на грантові кошти. Завершився велофлешмоб 4 липня у Дніпрі на День незалежності США. Інформація про це подавалася в регіональних та всеукраїнських ЗМІ. По закінченню акції було змонтоване загальне відео, яке передавало усі її етапи.

15-3.jpg

Оксана Кордонюк, провідний бібліотекар Херсонської ОУНБ ім. Олеся Гончара
«Співпраця проекту «Мова. Культура. Німеччина» з німецькомовною діаспорою та Німецьким культурним центром м.Херсона»
За словами виступаючої, основна мета Німецького культурного центру Херсона полягає в об’єднанні людей з німецьким корінням в групи по інтересам задля знайомства з німецькою літературою, культурою, вивчення німецької мови та зацікавленого спілкування. Один із заходів, який зібрав представників місцевої німецької діаспори був присвячений Ґете, адже працює центр під егідою Ґете-Інституту в Україні. 2015 року було відкрито філіал центру в Національному технічному університету Херсона. Серед проектів, який затвердив Ґете-Інститут і який успішно реалізував центр, «Казкова Німеччина». Він був присвячений барону Мюнхгаузену.
Серед інших ініціатив Німецького культурного центру Херсона, які спрямовані на популяризацію німецької мови – «Ресторан-ностальжі». Він ставив за мету випуск німецькомовного меню, популяризацію німецької кухні і музики в рамках Тижня німецької культури в ресторані. Важливим є робота в центрі мовних асистентів з Ґете-Інституту, хоча в силу обставин такі консультації бувають з великою періодичністю.
Як підкреслила доповідач, більшість проектів реалізується в стінах бібліотеки, оскільки центр є постійним партнером проекту «Мова. Культура. Німеччина» Ґете-Інституту. Тож фонди бібліотеки, її просторі зали є ідеальним місцем для їх реалізації.

5-4.jpg

Під час пленарного засідання

7-1.jpg

opera-1.jpg

По завершенню першого дня пленарного засідання артисти Одеського національного академічного театру опери та балету запропонували музичну програму. На фото: генеральний директор ОННБ Ольга Ботушанська та в.о. заступника генерального директора з бібліотечної роботи Тетяна Щурова висловлюють подяку артистам за музичне вітання 

Створено: 27.09.2016
Останнє оновлення: 03.10.2016
Переглядів: 776



© 2017 Одеська національна наукова бібліотека. Всі права захищено. При використанні матеріалів посилання на офіційний веб-сайт Одеської національної наукової бібліотеки обов'язкове.