«Дзвони пам’яті»: до Дня пам’яті жертв голодоморів в Україні

25 листопада 2025 року до Дня пам’яті жертв голодоморів в Україні Одеська національна наукова бібліотека, під егідою Міністерства культури  України, у співпраці з факультетом історії та філософії ОНУ імені І.І. Мечникова організували і провели годину науковця та презентацію книжкової виставки «Дзвони пам’яті».

Метою заходу, що проходив у змішаному форматі (онлайн/офлайн), стало об’єднання професійної спільноти бібліотекарів, працівників музеїв, науковців, освітян для обговорення результатів новітніх досліджень, подальшого вивчення і висвітлення теми голодоморів  в Україні. В активі також репрезентація науково-інформаційного і творчого доробку провідних вітчизняних закладів і установ у розкритті цієї болючої теми.

Михайло Костів, доктор філософії в галузі історії та завідувач відділу дослідження геноциду, злочинів проти людяності та воєнних злочинів Національного музею Голодомору-геноциду, виступив із доповіддю на тему «Репрезентація терміна “Голодомор” у публіцистичних та академічних текстах української діаспори в другій половині ХХ століття».

Науковець звернув увагу на значну роль української діаспори в поширенні інформації про Голодомор. Він проаналізував, як у публіцистичному й академічному середовищі діаспори відбувалася трансформація термінології: від використання слів «голод» чи «штучний голод» до утвердження й закріплення терміна «Голодомор». Дослідник проаналізував тексти та публічні виступи з другої половини 1940-х років, де голод 1932–1933 рр. характеризувався як складова частина геноциду українців, а також поширення терміну Голодомор-геноцид.

Висновки Михайла Костіва спиралися на аналіз джерел і дослідження інших науковців, які вивчали цю тему. Зокрема, він провів короткий історіографічний огляд головних праць, присвячених темі та розповів про внесок відомих державних, громадських діячів, науковців в поширення інформації про Голодомор та проаналізував їхній внесок у дослідження Голодомору.

Про історичні паралелі і тяглість російської імперської політики, спрямованої на знищення української ідентичності у  ХХ сторіччі: про організовані масові голоди 1921 – 1923, 1946 – 1947 рр., Голодомору 1932 – 1933 рр., депортації і масові переселення 1944-1951рр., про нинішню російсько-українську війну йшлося у доповіді «Від голоду до бомбардувань: еволюція російської імперської політики щодо України» Наталії Петрової,  кандидата історичних наук, доцента кафедри археології, етнології та всесвітньої історії, заступника декана факультету історії та філософії з наукової роботи Одеського національного університету імені І.І. Мечникова, головного бібліотекаря сектору науково-дослідницької роботи науково-методичного відділу ОННБ.

«Повномасштабне вторгнення рф 2022 року – це геноцидні практики в сучасних умовах. Саме повномасштабне вторгнення продемонструвало, що імперська логіка нікуди не зникла, вона загострилася, розрослася і збільшилася в усіх своїх бажаннях, які порушують всі норми людського буття, норми етики й міжнародного права… Розуміння цієї тяглості російської політики дозволить нам правильно оцінювати характер сучасної війни і допоможе усвідомити небезпеку імперської ідеології, в цьому випадку російської, а теоретично – будь-якої, спрямованої на знищення», — зазначила науковиця.

Уляна Громович, головний спеціаліст Першого міжрегіонального територіального відділу Українського інституту національної пам’яті, заступник керівника громадської організації «Ветеранс ХАБ ОДЕСА», репрезентувала доробок УІНП — інформаційно-просвітницькі та публіцистичні матеріали, що з різних аспектів розкривають тему голодоморів в Україні. Це, наприклад, серія роликів «Незламні» — розповіді про людей, які пережили Голодомор і не тільки вижили, а й у подальшому житті відбулися як непересічні митці, літератори, громадські діячі. Окремо пані Уляна розповіла про видання Українського інституту національної пам’яті, представлені і у традиційному форматі, і в електронному доступі: брошура «Україна 1932 – 1933. Геноцид голодом»; книжки «Спротив геноциду»; «Репресовані щоденники», «Людяність у нелюдяний час», «Пам'ять роду» та інші. Доповідачка  також докладно розповіла про акцію, яку в цьому році створили Український інститут національної пам’яті спільно з Вікіпедією – «Свічка пам’яті жертв Голодомору 1932–1933 років». «Мета цієї акції — більше популяризувати локальні виміри про Голодомор 1932–1933 років, адже кожна стаття про ці трагічні події в нашому чи в інших регіонах України розширює простір  не лише україномовного сегмента Вікіпедії, а й взагалі – межі збереження пам’яті про геноцид українців в загальному сенсі. У  межах акції закликаємо усіх бажаючих, студентів, науковців, дослідників Голодомору створювати нові статті або доповнювати  існуючі… Можна навіть зробити світлину, поділитися матеріалами, збереженими в родинному архіві. Спільними зусиллями збережемо пам'ять про Голодомор!».

Про вивчення трагедії Голодомору як засіб формування історичної свідомості й професійної відповідальності майбутнього лікаря йшлося в доповіді Тетяни Подкупко, кандидата історичних наук, доцента кафедри суспільних наук Одеського національного медичного університету. Доповідачка підкреслила, що, як  у ті часи (20–30-ті роки ХХ ст.), так і майже до кінця 80-х «приховування і замовчування медичної інформації  про Голодомор стало чинником, що суттєво поглибив трагедію. Заборона фіксувати реальні причини смерті призводила до спотворення статистики та унеможливлювала адекватне реагування на кризу, демонструючи, наскільки небезпечним є замовчування правди в системі охорони здоров’я…  Вивчення трагедії Голодомору є важливою складовою гуманітарної та професійної підготовки майбутніх лікарів, що сприяє розвитку історичної свідомості, формуванню високих морально-етичних цінностей, розумінню ролі лікаря в суспільстві та вихованню готовності діяти професійно в умовах сучасних викликів».

Власним мистецьким прочитанням теми голодоморів в Україні 1921 – 1923; 1932 – 1933; 1946 – 1947 рр. поділився Сергій Савченко, заслужений художник України, почесний член Національного університету Києво-Могилянська академія, член Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка (2016–2019). Картина «ХХ століття. Спадок» (1999 р.), яку в рамках заходу репрезентував майстер, «втілює молитовний образ пам’яті про жертви геноциду, про факт кривавого злочину, скоєного чужинцями… Наша ідентичність, як володарів свого історичного культурного спадку, а саме багатотисячолітнього культурного ланцюга, котрий живить стійкий імунітет нашого етносу, притягнув до себе звірячі зазіхання північного племені вандалів. Вартість нашого спадку визначена ворогом мільйонами жертв українців в особливо кривавому ХХ та вже і ХХІ століттях. Ці мільйонні жертви спонукають державу надати темі нашої ідентичності статусу «стратегічної». Інакше наше майбутнє залишиться під загрозою нового геноциду українського етносу… Україна для окупанта завжди була донором – історичним, культурним, інтелектуальним, людським, ресурсним та технологічним. Ці питання мають стратегічне значення для нашої держави, її політики як всередині нашого суспільства, так в зовнішньому світі», – зазначив митець.

У рамках заходу відбулася презентація книжкової виставки видань з фонду ОННБ «Дзвони пам’яті». Експозиція містила наукову, публіцистичну та художню літературу, що висвітлює історію масових штучних голодів 1921–1923, 1946–1947 рр. та Голодомору 1932–1933 рр. в Україні; ставлення світової спільноти до  визнання Голодомору геноцидом, доробок вітчизняних та зарубіжних учених останніх років.

Окремий розділ присвячено працям одеських науковців і краєзнавців: «Голодомори в Україні. Одеська область (1921–1923, 1932–1933, 1946–1947). Дослідження, спогади, документи» (2007), «Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932–1933 років в Україні. Одеська область» (2008),  «Відгомін лихоліття» (2014), «У скорботних 1932-1933 роках» (2008), «"Дайте, мамо, гами... " Словник Голодомору» (2023),  «"Я вийшов із смерті...". Голодомор 1932–1933 рр. на Півдні України у пам'яті дітей: свідчення» (2024) та інші. Серед видань – науковий доробок фахівців Одеської національної наукової бібліотеки – чотири томи бібліографічного покажчика «Голодомор в Україні 1932–1933 рр.». Бібліографічний огляд вищеназваних видань провела Тамара Кухарук, завідувач відділу соціокультурної діяльності  бібліотеки.

У заході взяли участь науковці, освітяни, викладачі, фахівці бібліотек, музеїв України, краєзнавці, представники громадських організацій, студентська молодь. Власні думки і враження  висловили  фахівці Хаджибейського районного відділу ДУ «Центр пробації».