П’єса «голодомор у рабстві» є інсценізацією біографічно-художньої повісті Павла Наніїва «Лозинова труна» про трагічні події в Україні 1920-30-і рр. Вона надзвичайно актуальна й сьогодні. Життя у бідності не «розчавлювало» незалежний дух народу, прагнення жити на рівні людської гідності. Проте совєцька ідеологія викорінювала зі свідомості людей почуття власної відповідальності за своє життя, відчужувала людину від землі-годувальниці. Яскравими фарбами відтворено механізм маніпуляції свідомості людей з боку творців «світлого майбутнього». Сьогодні людство знову опиняється перед загрозою штучно спровокованого голоду, маніпуляція свідомості населення нашої планети «зашкалює». Інсценізація повісті П. Наніїва може бути доповненням до курсу «Історія України» та заслуговує на втілення на театральній сцені.