На основі споминів різних осіб і творів Юрія Липи вимальовується художній образ визначної постаті національної історії двадцятого століття. Для одних він відомий як лікар, для інших – як письменник, треті бачать у ньому громадського діяча й ідеолога національно-визвольної боротьби. Перед читачем постає український патріот, який у трагічний час залишився з рідним народом, допомагав пораненим повстанцям. Зіставлення подій у часових вимірах посилює динамізм їх розгортання, злютованість художності з документальністю, думками мислеників і  письменників минулого підводять до з’ясування джерел нинішніх суперечностей та ідейних зударів.