«Чортова калюжа» - один з романів так званої серії «сільських повістей» авторки. У лісі поблизу Ноана є калюжа, озерце, прозване Чортовим, бо під вечір його окутував туман і заворожував мандрівників, які не могли вибратися з лісу й були змушені ночувати на місці до світанку.

Жермен, двадцятивосьмирічний вдівець з трьома дітьми «на руках», подається в далеке село для сватання до заможної вдови. Жермен не хоче мачухи для своїх дітей, але саме тесть наполягає на пошуку іншої дружини з огляду на скрутне матеріальне становище сім’ї. У дорогу з Жерменом подається сусідка шістнадцятилітня Марі, якій знайшли місце наймички у багатія у сусідньому селі до вдови. До них приєднується самовільно малолітній син Жермена – П’єр. Потрапивши до Чортової калюжі, вони ночують. Збагнувши хитрощі та нещирість вдови, Жермен покидає її. Дівчинка Марі, відчувши знущання та зверхність багатія, втікає. І Жермен, і Марі, і П’єр випадково знаходять одне одного. Повертаються додому. Знову в «зачарованому» місці. Марі щиросердно піклується хлопчиком. Жермен і Марі розуміють цінність свого життя в рідному селі. Жермен закохується в Марі – освідчується. Вирішують одружитися. П’єр каже татової: «Я хочу таку маму, як Марі». Їхні взаємини завершуються весіллям. У романі подано яскравий етнографічний опис весільних звичаїв.

Твір «Чортова калюжа» входить до французької шкільної програми.