У новій книжці автор знову звертається до свого улюбленого жанру малої прози, спогадуючи давні та недавні випадки з життя, у якому веселе та серйозне – разом з сумним – завжди поряд, а гострота сьогодення може бути цікавою лише тоді, коли мине час, і залишиться у спогадах тільки найсуттєвіше, дійсно вартісне, коли й вигадувати, додумувати нічого не треба, а поки що долітають до нас лише відлунки. Саме так і писалися ці оповідання, щойно лише вмикалась пам'ять…