Книга «Розка» – це чотири повісті про те, яким було життя до війни, і про те, як війна не закінчується поверненням з фронту.

Герої цієї книги – різні люди, в чомусь хороші, в чому-то – не дуже. У повісті «Розка» розповідається про двох дівчаток, розділених сходовим майданчиком, про їх дивну, ні на що не схожу дружбу, в якій навіть смерть не може поставити крапку. «Ключі» – історія про людину з немодною нині професією філософ і її майже вдалих пошуках Європи. «Малюнок та « Сан Габріель »» – про місце, де начебто немає війни, про людей, які не знають і не хочуть знати про окопи, обстріли, смерті та подвиги, які за звичкою крадуть і інтригують, імітують патріотизм і зраджують самі себе. А повість «Фуга» – історія військової хвороби багатоголосся, яка стверджує, що множинні особистості – це не страшно, і то, що гіршу з придуманих особистостей завжди можна вигнати і тим перемогти, а кращу – не боятися і визнати своїм другом...

Всі ці повісті – трохи «одіссея», всі вони – маленькі саги про довгий і важкий шлях додому.