П’ятеро друзів – Едді Мюнстр, Гладкий Ґев, Металевий Міккі, Гоппо і Ніккі – давно виросли з того віку, коли для спілкування використовують зашифровані послання, написані кольоровою крейдою. Але минуле не стирається так само легко, як крейда з пальців. Сорокарічний Ед все ще пам’ятає, як він і його шкільний учитель врятували дівчину Елізу. І пам'ятає її обезголовлений труп, який знайшли в лісі... Через роки Ед Адамс зустрічається з Міккі, який заявляє, що знайшов вбивцю Елізи. На наступний день його самого знаходять мертвим, з намальованим крейдяним чоловічком в кишені. Друзі розуміють: те, від чого вони бігли, повернулося. На пам'ять про минуле у кожного з них залишився не тільки крейда під нігтями, але і кров. Чия вона? ...