На зламі часів змінюються міста і країни, вулиці й площі. Але головне – змінюються люди. Банальне твердження: жити треба не минулим. Жити треба, як мінімум, теперішнім. А бажано – майбутнім. І тут постає питання: чи можна впустити в себе нове, не позбувшись старого? Відповідь очевидна. Спочатку треба позбутися мотлоху. Та чи не замучить ностальгія, коли буде потрібно відпустити у Вічність щось іще недавно начебто комфортне, звичне?.. Сюжет роману охоплює часи Майдану, службу в Нацгвардії, Збройних силах та ще деякі події із життя автора. Але не шукайте тут сухих хронологій, бо ця книга – про любов, про те, як, подібно до колишньої гусениці, що залялькувалася, можна вилізти з оболонки й освятити цей прекрасний світ польотом власної свободи.