У монографії простежено сучасний розвій етнології (етнографії та фольклористики) в Угорщині. Розглянуто організаційну мережу етнографічних студій країни: Угорське етнографічне товариство, Інститут етнографічних досліджень Центру гуманітарних наук Угорської академії наук, Угорський етнографічний музей у Будапешті, етнографічні Інститути та кафедри університетів Будапешта, Дебрешена, Сегеда, Печа, Мішкольца. Описано фундаментальні синтетичні видання («Угорський етнографічний атлас», «Угорський каталог казок», «Угорська етнографія у восьми томах» та ін.), основні періодичні видавничі серії, часописи та щорічники з етнології («Ethnographia», «Ethno-lore», «Acta Ethnographica Hungarica» і т. д.), резонансні конференції. Окремі розділи присвячено головним напрямам етнографічної науки, що нині адаптують кращі досягнення культурної та соціальної антропології; збиранню, публікації та вивченню угорського фольклору; дослідженню народної культури національних спільнот Угорщини та угорської діаспори, зокрема на Закарпатті. Простежено діяльність та творчий шлях знаних науковців. Висвітлено питання українсько-угорського наукового співробітництва, зокрема спільні етнологічні проекти останніх років. У додатку оприлюднено статті відомих угорських етнологів у перекладі авторки.