Історія династії Габсбургів починається з легенди про воронів-рятівників, які через те, що один з роду не дотримався клятви, стали вісниками нещасть і смерті для представників династії.

Це сімейство правило Австрією з 1278-го по 1918 рік, Священною Римською імперією – з 1438-го по 1806-й, а Австро-Угорщиною з 1867-го по 1918-й. Серед Габсбургів були і освічені монархи, як, наприклад, Максиміліан II, і містики на кшталт Рудольфа II; ті, кому довелося зовсім недовго носити корону, як Альбрехту III, і ті, хто правил «довго і щасливо», як Марія Терезія.

Але одного разу, зграя воронів пролетіла над м. Сараєво, пролунав постріл – і почалася війна, наслідком якої стало падіння не лише імперії Габсбургів, а й багатьох інших. Мрія Габсбургів про об'єднання Європи під їх скіпетром пішла в небуття. Але минуло багато років, і Європа все-таки стала єдиною, був утворений Європейський Союз, біля витоків якого стояв Отто фон Габсбург, нащадок імператорської династії.