Коцарев Олег Олександрович український поет, прозаїк та журналіст. Автор книжок поезії «Коротке і довге», «ЦІЛОДОБОВО!», «Мій перший ніж», «Збіг обставин під Яготином», "Котра година", "Цирк", "Чорний хліб, білий кит", "Плавні річки" і збірки оповідань «Неймовірна Історія Правління Хлорофітума Першого». У 2000-х роках був учасником літературного конгломерату «Весло слова». Лауреат видавництва «Смолоскип» 2002 р. другої премії за збірку поезій «Коротке і довге». Лауреат конкурсу імені Валер'яна Підмогильного, часопису «Кур'єр Кривбасу», фестивалів "Київські лаври" та «Молоде вино». Стипендіат літературних програм «Homines Urbani» та "Ventspils House".

У кожній родині є історії, що незмінно переповідаються з покоління в покоління, мов складова таємничого ритуалу. Інші залишаються поза кадром і згодом майже зникають, осідаючи пилом на старих фотокартках або розпадаючись на абсурдні й незбагнені фрагменти. «Люди в гніздах» – це своєрідна суміш перших і других, позначена легким гумором, пародією та реконструкцією. Як, зрештою, реконструйовано ледь не цілу історичну пам’ять (зокрема локальну, родинну) в нашій частині світу. До сюжету цієї книжки потрапили романтичні втечі, стрілянина на фронті та в тилу, неймовірні повороти долі – й самотнє покинуте піаніно, що журиться на вокзалі, в той час як коні з вершниками збігають сходами на другий поверх, а привиди давно померлих родичів стиха під’їдають яблучне варення.