Книжка знайомить читача з епістолярною спадщиною видатного українського вченого географа Степана Рудницького. Вона є документальною ілюстрацією історії науки першої третини ХХ ст., коли закладалися основи української географії, її теоретико-методичної засади у контексті із засадами європейських шкіл, зокрема німецько-австро-швейцарських. Особливої уваги заслуговує становлення картографічної справи – інтегративної частини математичної географії, розгляд питань щодо єдності українських земель, їх національно-етнічної і територіальної окремішности.

Збірка листів – це історичні свідчення географів, картографів, істориків, громадських діячів і діячів у галузі культури про головні події тодішнього життя, про важливі проблеми і дискусії, пов’язані з географічною наукою та географічним українознавством, про установки, які займалися їх вирішенням. Видання доносить до читачів достовірну інформацію про час, який давно минув, про його кращих представників, дає можливість повніше окреслити і довершеніше виствітлити образи учених та їхні творчі здобутки, глибше розрити процес розвитку географічної науки в Україні.