Роман у віршах «Берестечко» творився на різних етапах протистояння України та її боротьби за незалежність – від середини 1960-х до кінця 1990-х ХХ століття впізнає себе в ХVІІ-му. Україна знову змушена долати фатальну циклічність своїх проблем. Але драма поразки стає філософією відродження, катарсисом, повстанням з руїни людини і народу. Перемога над поразкою – основний філософський і психологічний код цього твору.

Роман оправлений ілюстраціями Сергія Якутовича, творять неповторний мистецький синтез, доповнений глибокою аналітикою – статтею Івана Дзюби про творчість Ліни Костенко та статтею Володимира Панченка про «Берестечко».