Життя Шакаріма Кудайбердієва (1858-1931) обірвалося трагічно – від кулі чекіста. Він рано залишився без батька, але виховання під покровом дідівських завітів, доручення до літературної творчості під впливом дядька поета-мислителя Абая Кунанбаєва, подорож до Стамбула і Мекки, подальше сходження до духовного життя – все це втілилося в його філософію «наука совісті». Притягався до відповідальності за статтею як ворог народу, був реабілітований, але заборона на творчість поета, звинуваченого уже в «буржуазному націоналізмі», продовжувала діяти. Автор – професор, доктор, історичних наук – створив цілісний життєпис Шакаріма Кудайбердієва: феноменальної особистості, поета, філософа, історика, музиканта, перекладача.