Монографія присвячена дослідженню портретного жанру в чітко локалізованих часових і територіальних межах (Львів, кінець XVIII — перша половина XIX ст.). Авторка застосовує контекстуальний аналіз, розглядаючи портретне малярство як твори мистецтва та історичні документи, прагне до виявлення соціальної та художньої функції портрета на даному історичному етапі. Мистецтвознавчі (типологічні, стилістичні) аспекти перетворення жанру розглядаються в контексті соціокультурних змін у Львові першої половини XIX ст. У монографії аналізуються твори понад 20 художників, які працювали в той час у Львові як портретисти. Дослідження доповнене додатками, іменним покажчиком та ілюстраціями.