У монографії представлено результати комплексного дослідження церковно-інституційних трансформацій українського православ’я в роки Другої світової війни. На основі поєднання еклезіальних і світських підходів проаналізовано розвиток українського національно-церковного руху в Генерал-губернаторстві впродовж 1939–1944 рр., досліджено обставини інституалізації Автономної Православної Церкви, з’ясовано чинники й наслідки становлення та діяльності Української Автокефальної Православної Церкви формації 1942 р. Розглянуто детермінанти інституційного розколу українського православ’я й досліджено характер міжцерковних відносин в умовах нацистського окупаційного режиму. Для науковців, викладачів, студентів, усіх, хто цікавиться історико-релігієзнавчою проблематикою.