Карл Адлер пережив буремні часи. У Другу світову був офіцером, членом айнзацгрупи — очищував «звільнені землі» від «ворогів держави». Після поразки гітлерівської Німеччини гер Адлер залишився вірним своїм переконанням і своєму фюреру. Але навіть якщо правосуддя мовчить, життя завжди карає за скоєне. Маленький онук, названий на його честь Карлом, запевняє, що його справжнє ім’я — Давид. Він єврей, народжений у Бердичеві, де дід розстрілював жінок і дітей. Хіба можливо, щоб душа когось із його жертв опинилася в тілі онука? Що це: шанс для родини спокутати гріхи? Чи розплата за те, чого не можна пробачити?