У монографії здійснено релігієзнавче дослідження релігійної безпеки в контексті «релігійні організації-людина-держава». Запропонований методологічний інструментарій уможливлює цілісне обґрунтування критеріїв як деструктивного, так і конструктивного сценаріїв проявів релігійної безпеки та її історичну ґенезу в контексті сенсоутворюючої вісі «сакральне-профанне», розкриття нових комунікативних контекстів обрпядово-культових практик; оцінку механізму взаємодії релігійних організацій та держави у системі «результативність-людиномірність» та побудову гнучкої, адаптивної, відкритої моделі релігійної безпеки, яка б враховувала нормативно-правові, інституційні, ресурсні, інформаційні, ментальні особливості держави. Видання розраховане на науковців, викладачів, студентів вузів та широке коло читачів.