Монографію присвячено біоетичним аспектам цінності людської особи, проблемі пошуку критеріїв для регулювання тих медичних практик, які трактуються як повага чи замах на життя людини. Її мета полягає у з’ясуванні філософсько-антропологічних і онтологічних засновків аргументації прибічників двох біоетичних концепцій – святості і якості життя – які сформувалися у цьому дискурсі. Дослідження демонструє, як наявність полеміки між прибічниками концепцій святості та якості життя, пошук ними відповіді на питання про природу цінності людського життя і способи вираження поваги до неї стає підставою для переосмислення проблем метаетики. Видання стане в пригоді як фахівцям з філософської антропології та біоетики, так і широкому загалу читачів, які цікавляться етичними проблемами медичної практики.