«Здобути перемогу – це перемогти себе». Зустріч з Президентом Українського ПЕН-клубу Володимиром Єрмоленком та філософом Вахтанґом Кебуладзе

345254123_949664299721892_6345241785125395523_n.jpg

Кожна зустріч із відомими людьми в ОННБ – нова нагода для наших відвідувачів переосмислити цікаві й гострі теми, а не просто селфі з інтелектуальною елітою та гучні імена в пострелізах. Свідчення тому – популярність заходів у форматі діалогу, в рамках партнерського проєкту книгозбірні з благодійним фондом «Хвиля’91». Не стала винятком і зустріч із відомими письменниками та філософами Володимиром Єрмоленко та Вахтанґом Кебуладзе, яка відбулася 17 травня 2023 року.

Як наголосили у вступному слові організатори заходу з «Хвилі’91», усі зібрані кошти підуть на розвиток фабрики ударних дронів FPV, що слугуватиме наближенню перемоги над рашистами.

04-1.jpg 09-1.jpg

Рівень розмови потребував уточнення знайомих термінів. «А чого ти не питаєш мене, що для тебе є демократія?» - запитав один філософ іншого на початку бесіди. І присутнім миттєво стало ясно, що рецепту, яким чином демократія може перемогти авторитаризм, очікувати від спікерів не варто. Але у тому й цінність таких зустрічей – власні висновки роблять її учасники самотужки через занурення у тему та переосмислення стереотипів.

Передати всі «родзинки» діалогу філософів між собою та аудиторією «в темі» – марна справа. Наведемо тезово деякі їхні аргументи на користь «республіки у латинському значенні слова». На думку Володимира Єрмоленка, парадоксально, але Радянський Союз не був союзом республік у класичному сенсі слова,  а був імперією, яка має один центр. А зараз Харків, Дніпро, Херсон та інші міста є серцями України,   кілька центрів - характерно для республіки. Вахтанґ Кебуладзе теж вважає, що імперія, зазвичай, має один центр і прагне розсунути кордони до безмежжя. Ба більше: немає такої політичної нації як росіяни, тому що для них втратити імперію –  втратити свою ідентичність. І знаково, що російською немає точного перекладу слова «громада», «республіка» з латини – «справа громади». А сила народу – саме у спільній справі. На противагу Росії, Україна захищає Свободу та Гідність завдяки взаємодії різних соціальних груп - від ОСББ до Майдану. І коли росіяни прийшли не лише вбивати нас, а відібрати ці цінності, підкреслює Кебуладзе, ми прокинулися від летаргії в тіні імперії. Українська ментальність: у Києві стоїть пам’ятник Магдебурзькому праву, а не царю.

Володимир Єрмоленко вважає, що успіх республіки залежить від успіху міст. Образом України є барикади з мішків із піском на Майдані, що проросли квітами навесні. А РФ личить образ карткового будиночку, що сиплеться, коли одну карту висмикують.

007.jpg

  • Те, що відбувається в Україні, це певні цикли. Наразі — це восьма книга «Політії», почитайте про це в Арістотеля*. – акцентує Вахтанґ Кебуладзе.
  • А чого ж нема такого циклу в Росії? –запитує Володимир Єрмоленко.
  • Бо вони вірять, що демократія — це погано. У 90-ті з розвалом СРСР ми втратили «балет» та «ковбасу», а що сталося потім з їх свободою — то інша справа. В Україні ж гідність і свобода — цінності, які нас поєднують. Вважаю, що національна ідея вже сформульована у цих словах. У нас — фантастична здатність до самоорганізації.  Реально відбуваються вибори, питання лише, чим ми голосуємо: серцем, шлунком чи «по приколу». І влада в нас — функція. І президент — це функція... Оскільки влада піклується про свої рейтинги, проводить соціологічні дослідження, це є інструментом у наших руках. Є ще питання щодо deep state** в Україні, корупційних схем, тому до національної ідеї я б додав ще запит на справедливість. А це відповідальність нашої судової гілки влади. Росія для мене — реінкарнація Радянського Союзу. Щоб зрозуміти російську літературу, достатньо прочитати одну книгу. Це «Шатуни» авторства друга Дугіна, Мамлєєва. Там зло як таке насолоджується злом, немає самокритичності, це насолода деградацією, – Вахтанґ Кебуладзе.
  • Вплив літератури? Пушкін виріс з французької літератури XIX століття, так само, як і Достоєвський... Заперечення Бога — зло, за християнською традицією. А чи можуть слова вбивати? – запитує Володимир Єрмоленко.
  • Так. Література може бути жахливою, токсичною, отруйною або брехливою. Лев Толстой створив недостовірний образ Росії…. У Булгакова Воланд живе у соціумі, де панує зло, - Вахтанґ Кебуладзе.
  • Томас Гоббс*** ще у XVII  столітті вважав, що якби не інститут держави, то люди повбивали би одне одного.

На питання до Вахтанґа Кебуладзе як прихильника евдемінізму, чи є сенс в Україні відкрити міністерство щастя, відповів Володимир Єрмоленко: «Відповідь на це є в книзі Арундаті Рой «Міністерство граничного щастя»…

19.jpg 08.jpg

Сказати, що зустріч з відомими філософами у стінах найстарішої книгозбірні України пройшла цікаво – нічого не сказати. Багато запитань учасників зустрічі ще мають трансформуватися у відповіді.

Генеральний директор бібліотеки, заслужений працівник культури України Ірина Бірюкова подякувала гостям за спілкування, побажала натхнення і висловила впевненість у тому, що Україна переможе та подолає всі виклики. Вахтанґ Кебуладзе та Володимир Єрмоленко отримали від неї в дарунок видання  про історію та сьогодення найстарішої в Україні бібліотеки. Насамкінець вечора обидва спікери написали відгуки про зустріч із шанувальниками їх творчості та зареєструвалися читачами ОННБ, з чим їх щиро вітаємо!

4.jpg 44.jpg

 


*Арістотель визначає політику (гр. politike – мистецтво управління державою) як цивілізовану форму діяльності спільноти, що спрямована на досягнення «загального блага». Найкращою формою правління для Арістотеля виступала «політія», держава, що складалася б із «середніх» людей

** «діп стейт» - «держава в державі» або глибинна держава — це тип управління, що складається з таємних і несанкціонованих мереж влади, які діють незалежно від політичного керівництва держави, переслідуючи власну програму та цілі.

***За Т. Гоббсом, держава - результат суспільної угоди, що поклала кінець природному агресивному стану людства «війни всіх проти всіх»


Дивіться також:

Фоторепортаж на сторінці події від Хвиля'91

Створено: 19.05.2023
Оновлено: 23.05.2023
Переглядів: 571




© 2023 Одеська національна наукова бібліотека. Всі права захищено. При використанні матеріалів посилання на офіційний веб-сайт Одеської національної наукової бібліотеки обов'язкове.