«Прижиттєві й рідкісні видання творів Лесі Українки у фонді ОННБ: до 150-річчя від дня народження»

55b1fa16-4ae8-4148-9318-2076075484ba_cx1_cy34_cw97_w1023_r1_.jpg
Серед виставок, які презентуються на ХХІІ Всеукраїнській виставці-форуму «Українська книга на Одещині», представлено експозицію «Прижиттєві й рідкісні видання творів Лесі Українки у фонді ОННБ: до 150-річчя від дня народження».

Уперше ім’я Лесі Українки з’явилось у 1884 році у львівському журналі «Зоря», де було надруковано вірші 13-літньої поетеси «Конвалія» і «Сафо». З того часу її твори все частіше публікуються в різних виданнях, а 1893 року вийшла перша поетична збірка «На крилах пісень». У виданні збірки брав безпосередньо участь І. Франко. Йому надсилала Леся Українка частинами рукопис збірки, він наглядав за складанням книжки у друкарні Наукового товариства ім. Шевченка. Збірка складається з поетичних творів, написаних у 1880-х роках, та ранніх поем «Самсон» (1888), «Місячна легенда» (1891 – 92), «Русалка» (1885). Так у журналі «Зоря» виходить рецензія відомого одеського бібліографа, літературознавця, критика М.Ф. Комарова на першу збірку поезій Лесі Українки «На крилах пісень». Через шість років у Львові виходить друга поетична книжка Лесі Українки «Думи і мрії» (1899). Велику роль і допомогу у надрукуванні даної збірки брав В. М. Гнатюк. До збірки ввійшли цикли : «Мелодії», «Невільничі пісні», «Відгуки» — поезії написані у 1890-х роках та поеми «Давня казка» (1893) і «Роберт Брюс, шотландський король» (1893). Збірка готувалася до друку і була видана тоді, коли поетеса перебувала на лікуванні у Криму, Берліні та інших далеких від Львова місцях, але Леся пильно стежила за всіма етапами народження книги. Головною поемою збірки являється «Давня казка», котра немов відкриває початок віршів та поем. В своїй збірці поетеса наголошує про кохання та любов, про свою батьківщину, проблеми людей. Твори, які вміщені у «Думи і мрії» здебільшого вже публікувалися у періодиці, дістали високу оцінку літературної громадськості.

img_20210517_151842.jpg img_20210517_153009.jpg img_20210517_153022.jpg

Письменниця активно друкується в журналах «Рідний край», «Зоря», «Літературно-науковий вісник» і т.д. Тут ми бачимо, що вона писала в жанрах поезії, лірики, епосу, драми, прози, публіцистики, розвинула жанр драматичної поеми в українській літературі. Серед створених нею драматичних поем : «Кассандра», «В катакомбах».

Над «Кассандрою» Леся Українка працювала в 1901—1903 роках, однак остаточно завершила її в 1907 році. Поетесу завжди цікавили світові міфологічні сюжети. Вони дозволяли абстрагуватися від суспільної конкретики при вирішенні складних філософських проблем. А сюжет про загибель Трої та долю пророчиці особливо привабив драматизмом, гострим конфліктом героїні з її оточенням. Українська поетеса створила свою «Кассандру» на основі античного міфу.

img_20210517_153035.jpg druga-zbirka-poezij-1899.jpg persha-zbirka-poezij-1893.jpg

Леся Українка відчутно переосмислила запозичений міфологічний матеріал. В образі Кассандри вона поєднала дар передбачення з трагічною неспроможністю впливати на хід подій. Лесина драма «одночасно поетична, політична та інтелектуальна». У «Кассандрі» знайшли свій відгук і моменти автобіографічного характеру, і філософські запити часу, і політичні, зокрема дискусії української інтелігенції про те, яка правда потрібна людям. Поему вперше надруковано в «Літературно-науковому віснику» за 1908 рік.

«В катакóмбах» — драматична поема Лесі Українки, написана 1905 року, із посвятою «шановному побратимові А. Кримському». В поемі йдеться про перші християнські общини, час дії сама авторка датувала II с. н. е. Поема «В катакомбах» з’явилась як наслідок глибоких роздумів Лесі Українки над ідеями християнства, формою взаємовідносин між людиною та її божеством, що виходила з антитези «пана і раба». Вперше «В катакомбах» надруковано у щотижневому громадському журналі «Рідний край» (Полтава, 1906 рік). Того ж року поема вийшла окремим відбитком.

Визначний внесок в розвиток світової культури зробила Леся Українка і своїми перекладами творів письменників багатьох літератур українською мовою. До перекладацької діяльності підходила надзвичайно серйозно. Вона наголошувала, що переклади повинні бути здійсненні на високому професійному рівні, а для цього перекладач обов’язково повинен користуватися оригіналом, а отже і вільно володіти багатьма мовами. Сама ж знала багато мов, тому багато перекладає, зокрема, Гоголя, Тургенєва, Міцкевича, Гейне, Шекспіра. Швидкому розвитку письменницьких здібностей Лесі Українки сприяла творча атмосфера, в якій зростала, її оточення, серед якого були М. Драгоманов, М. Старицький, М. Лисенко, В. Антонович, М. Комаров та інші видатні представники української інтелігенції.

У статті Григорія Зленко «Гніздо Комарових» згадується про дружні стосунки Лесі Українки з родиною одеського бібліографа, літератора і відомого громадського діяча М. Ф. Комарова.

Свідченням цього є лист Лесі Українки до Михайла Комарова, в якому прохання прислати «Пісні до танцю», що колись Клим лишив для проектованого видання в Одесі. Він змінив свій намір видавати ці пісні окремо і хоче прилучити їх до більшого збірника, які він записав від Лесі. Листи збереглися в машинописних копіях 20-х років в «Архіві М. Ф. Комарова» Одеської національної наукової бібліотеки.

Леся Українка – письменниця широкого творчого діапазону. За своє коротке життя залишила нащадкам великий літературний доробок – полум’яну поезію, філософську драматургію, талановиту прозу, оригінальні публіцистичні та критичні статті, переклади.

Перелік видань, представлених на виставці :

Українка Л. На крилах пісень. Твори / Леся Українка. – Львів, 1892. – 108 с.

Українка Л. Думи і мрії / Леся Українка. – Львів, 1899. – 123 с.

Українка Л. Касандра : драматична поема // Літературно-науковий вісник. – Київ-Львів, 1908. – С. 76-97.

Українка Л. В катакомбах (посвята шановному побратимові А. Кримському // Рідний край. – Полтава, 1906. – 18 с.

Українка Л. Триптих. – Львів, 1981. – 91 с.

Українка Л. Переклади з Генріха Гейне. – Львів, 1981. - 92 с.

Українка Л. На крилах пісень. – Львів, 1981. – 116 с.

Комаров [Рецензія] // Зоря. – Львів, 1893. – С. 143-144.

Старицька-Черняхівська Л. Хвилини життя Лесі Українки // Літературно-науковий вісник. – Київ, 1913. – С. 12-31.

Сріблянський М. [Рецензія] // Українська хата. – Київ, 1911. – С. 177.

Лист Лариси Косач (Лесі Українки) до Михайла Комарова // ОННБ. РКП 28/2. Арк. 107.

Зленко Г. Гніздо Комарових // Пошук для прийдешнього. – Одеса, 2004. – С. 194 – 217.

Українка Л. В катакомбах / Леся Українка. – Київ, 1920. – 72 с.

Інші публікації на дану тему:

«Леся Українка – поетична квітка України»: книжково-ілюстративна та електронна виставки
«Леся Українка – поетична квітка України»: до 150-річчя від дня народження

Створено: 17.05.2021
Оновлено: 19.05.2021
Переглядів: 376




© 2021 Одеська національна наукова бібліотека. Всі права захищено. При використанні матеріалів посилання на офіційний веб-сайт Одеської національної наукової бібліотеки обов'язкове.