Презентація

28 квітня 2014 р. в ОННБ відбулася зустріч з кандидатом медичних наук М.Н.Сусловою – заступником голови Постійної міжвідомчої комісії Уряду Москви з відновлення прав реабілітованих жертв політичних репресій (РФ). Вона презентувала кілька книжок про жертви політичних репресій. Візит носив неофіційний характер.

Марина Суслова відвідала бібліотеку на особисте запрошення заввідділу мистецтв ОННБ ім. М.Горького Тетяни Щурової, яка й представила гостю. «Марина Никонівна займається питаннями, пов’язаними з реабілітацією жертв політичних репресій, колишніх в’язнів концтаборів, людей, що стали жертвами Чорнобильської катастрофи, інвалідів – тобто найбільш незахищених, уразливих верств населення, які потребують нашої уваги», – повідомила Тетяна Василівна. – «Років п’ять тому під час наукової конференції в м. Судаку (АР Крим) я випадково потрапила на лекцію Марини Никонівни Суслової – представника Комітету громадських зв’язків Уряду Москви, і була схвильована її виступом. Тепер, якщо щастить побувати на міжнародних наукових конференціях, я перш за все знайомлюся зі списком учасників, чи немає серед них Марини Никонівни, щоб не упустити нагоди послухати її виступ. Свою роботу можна виконувати формально, а можна вкладати в неї душу, як це робить Марина Суслова».

Навіть коротке знайомство з цією жінкою переконує, що вона не просто робить роботу, але переймається долею людей, які постраждали від тоталітаризму: художника-акварелиста Володимира Тимірьова, Галини Серебрякової – в’язня «АЛЖИРа» (Акмoлинский лагерь жен изменников родины, нині Республіка Казахстан), чи народного артиста Остріна (Григорія(?), Тетяни Нікольської та ін. Прагнення збагнути їх долю, осмислити і зафіксувати в пам’яті штовхає науковця до написання книжки, як це мало місце після знайомства із долею згадуваного Володимира Тимірьова (1914-1937).

М.Н.Суслова вперше в Одесі, де вона відвідала музей Голокосту. Попереду поїздка із групою ліквідаторів ЧАЕС до Чорнобиля. Гостя ознайомила присутніх з напрацюваннями, які проводить комісія з відновлення прав реабілітованих жертв політичних репресій, які є в усіх регіонах РФ, хоча ступінь активності у них далеко не однакова. «Причин тому декілька. Нажаль, ідуть із життя люди (світла їм пам'ять!), не завжди вистачає засобів на увічнення пам’яті жертв політичних репресій, – сказала промовець. – Є ще й глобальна причина: тенденція висвітлення нашої історії відбувається в руслі формалізації, заміни термінів та її уніфікації. На мою думку, досить небезпечною є ідея написання єдиного підручника з історії, яка, зрозуміло, буде відредагована вищим керівництвом».

Марина Суслова також високо оцінила напрацювання українських науковців, які є лідерами на пострадянському просторі щодо дослідження наслідків політичних репресій, здійснених сталінським режимом у період 1930-х років та пізнішого періоду. Однак, у порівнянні з РФ, в Україні, на думку науковця, гірше поставлена справа державного фінансуванням програм по реабілітації жертв політичних репресій.

В РФ офіційно встановлений День пам’яті жертв політичних репресій – 30 жовтня. Тільки в Москві нині проживає 25 тис. жертв сталінських репресій, у тому числі 2 тис. тих, що пройшли ГУЛАГ, і близько 10 тис. колишніх в’язнів нацистських концтаборів. Гостя ознайомила з акціями, які проводить Комітет громадських зв’язків Уряду Москви на підтримку жертв політичних репресій, зокрема виставки в Будинку художника на Кузнєцкому мосту, конференції в окремих закладах столиці, наприклад, в Державній публічній науково-технічній бібліотеці. Це й проведення конкурсу серед школярів «Человек в истории. Россия – ХХ век». Кращі з них увійшли до кількох збірників, виданих на бюджетні кошти. В Москві також існує Державний музей історії ГУЛАГа, який знаходиться на державному утриманні.

Незважаючи на ці ініціативи, які носять переважно регіональний характер, є проблема донесення правди про ці трагічні події. Навіть більшість москвичів не знають, що таке Бутівський полігон – місце найбільш масового одномоментного розстрілу 300 священників. Усього ж за період з серпня 1937 по квітень 1938 років тут було розстріляно 23 тис. осіб (сьогодні тут меморіальний комплекс регіонального значення). Не достатньо інтенсивно на ТБ висвітлюються злочини тоталітарного режиму. «Те, що нині пропонує телебачення на цю тему в художньому осмисленні дивитися просто не можливо! Хоча й існують окремі цікаві авторські передачі на історичну тему.

Серед видань, подарованих Мариною Сусловою, альбом «Чернобыль» (М., 1996), меморіальне видання «Узницы «АЛЖИРа» (М., 2003), книжка-альбом «Владимир Тимирев, 1914-1938», дослідження про Донський крематорій, де спалювали репресованих – «Где ты?..» (М., 2013) та інші видання. Після лекції М.Н.Суслова здійснила екскурсію бібліотекою.

В Музеї книги

Світлина на пам'ять: Тетяна Щурова і Марина Суслова


Створено: 29.04.2014
Переглядів: 926




© 2020 Одеська національна наукова бібліотека. Всі права захищено. При використанні матеріалів посилання на офіційний веб-сайт Одеської національної наукової бібліотеки обов'язкове.