Презентація

24 вересня в ОННБ за участі автора, одеського вченого і публіциста, члена НСЖУ Валерія П’ятова відбулася презентація новинки – науково-популярної книги «Ядерні хроніки: 1938-1963. Свідоцтва безпосередніх учасників подій».

Валерій П’ятов

Привітати автора прийшли колеги і друзі. Серед присутніх генеральний директор ОННБ Ольга Ботушанська, член Швецької Ради по централізованому теплопостачанню доктор Ульф Оквест (Швеція), директор видавництва «Оптім» Ігор Ясин (Харків) та ін.

Слово має Ольга Ботушанська

У своєму вітальному слові генеральний директор представила автора як багаторічного читача, давнього друга бібліотеки. «Знаменно, - зазначила Ольга Федорівна, – що презентація книги відбувається напередодні відзначення професійного свята – Всеукраїнського дня бібліотек, в рамках якого відбудуться кілька акцій, зокрема, «Подаруй бібліотеці книгу». Ця книга збагатить фонди книгозбірні, а підписана як дарча автора, вона стане окрасою колекції авторських книг Музею книги бібліотеки».

Під час презентації

Представлення новинки супроводжувалося мультимедійною презентацією від автора. Валерій П’ятов за освітою фізик-ядерник. Як співробітник Українського фізико-технічного інституту (Харків), впродовж двох десятиліть досліджував поведінку високотемпературної плазми. У свій час його науковим керівником був відомий вчений, співробітник РНЦ «Курчатівський інститут» Ігор Головін, соратник творця радянської ядерної бомби Ігоря Курчатова. Впродовж 1996-2002 рр. займав високі посади в Одеській облдержадміністрації та Одеській міськраді. Зараз працює переважно як письменник і журналіст.

Написання книги мало кілька мотивів. «Перш за все, - говорить автор, - я хотів для себе особисто зрозуміти причину, яка змусила моїх учителів бути задіяним у нелюдському проекті по створенню зброї, що здатна знищити життя на Землі». Інша причина – бажання відтворити хроніку створення ядерної і термоядерної зброї, згадати персоналії, які хоч найменшим чином були причетні до ядерних досліджень. Адже багато вчених сьогодні, нажаль, забуті. На шмуцтитулі – посвята: « Фізикам-ядерникам, що живуть, і яких немає з нами, відомим і забутим».

Визначити однозначно жанрово книгу складно, бо маємо синтез різних підходів: документального, художньо-публіцистичного, певним чином біографічного. Однак тут немає місця вимислу. Автор працював винятково із документами, зазначимо, офіційно дозволеними. На сторінках є хронологія досліджень і практичних ядерних розробок, висловлювання відомих вчених та політиків, фрагменти щоденникових записів.

Ігор Ясин

Як сказав директор видавництва «Оптім» Ігор Ясин, видавці прагнули зробити естетично і поліграфічно привабливе видання, яке здатне викликати зацікавлення у молоді. Тут багато повнокольорових фотографій, таблиць, мап високої якості. Навіть побіжне знайомство із текстами, коментарями і підписами ілюстрацій, розміщеною на полях, є багато інформативним.

Автор не тільки викладає історію ядерних досліджень, розповідає про участь у цьому процесі та внесок у розвиток галузі країн, потенційно здатних на такі вартісні проекти (Німеччина, США, Великобританія, Франція, СРСР), але й спонукає до пошуку причин лідерства серед «п’ятірки» (зокрема США), мотивів, які змусили уряди піти на створення такої смертоносної зброї. Одна із найбільш вагомих причин – це загроза фашизму у Європі у 1930-1940 рр. До речі, центри розробки ядерної зброї в СРСР на мапі дивним чином співпадали з розміщенням ГУЛАГів. Книга не лише пізнавальна, але має виражену гуманістичну спрямованість. Адже й сьогодні залишається актуальною проблема щодо обмеження ядерного озброєння, контролю над новими ядерними розробками та випробовуванням ядерної зброї, утилізації ядерних відходів та ін.

Про деякі із названих проблем йшлося у виступі нашого гостя, швецького вченого Ульфа Оквеста (Ulf Oqvist), члена Швецької Ради по централізованому теплопостачанню (SwiHeat).

Доктор Ульф Оквест (у центрі) розповідає про швецькі ініціативи з ядерної безпеки

На прикладі Швеції, де 40% виробництва електроенергії займає атомна енергетика, можна бачити наскільки це складний процес. 1976 р. в Стокгольмі відбулася конференція, учасники якої запропонували закрити до 2020 р. усі заводи, які займаються ядерними розробками. Однак, 2008 р. уряд відмовився від подібного наміру.

2000 р. Ульф Оквест був керівником дослідної групи в Нормандії, яка вивчала вплив ядерних випробувань на навколишнє середовище. Щодо утилізації ядерних відходів, то сьогодні пропонується поглибити їх захоронення ще на 5 тис. метрів.

«... Щоб відчути дух епохи, я написав цю книгу, на сторінках якої вчені – головні герої розповіді – самі повідали про свій час і свою долю. Наскільки це вдалося – судити читачеві».

Автор також відповів на запитання аудиторії. З нагоди презентації в головному читальному залі було розгорнуто книжково-ілюстративну виставку «Ядерні хроніки», підготовлену довідково-інформаційним відділом. Примірники книги, подаровані автором, із вдячністю прийняли працівники бібліотеки, і вже в скорім часі вона буде доступною широкому загалу.

Телерепортаж ТРК "Круг"