Шевченківські читання 2026

12 березня в Одеській національній науковій бібліотеці відбулися традиційні Шевченківські читання, присвячені 212-й річниці від дня народження Великого Кобзаря.

Захід відкрила генеральний директор ОННБ, заслужений працівник культури України Ірина Бірюкова. Вона розповіла про багаторічний бібліотечний проєкт «Шевченківські читання», який, попри всі виклики, залишається в активі бібліотеки, залучає нових партнерів та набуває нових яскравих барв. «Ми започаткували "Шевченківські читання" на зорі відновлення незалежності нашої держави. Разом із невеликим колом однодумців ми повертали до суспільного наративу нові факти про життєвий шлях і творчу спадщину Тараса Шевченка. Щоразу ми з радістю переконувалися, що маємо на цьому шляху вірних друзів. Сьогодні зичу всім нам пам’ятати Шевченкове слово й дух, берегти цей безцінний спадок, виборювати нашу незалежність і вірити у справедливість…».

Зі щирими словами вітання до присутніх (у форматі онлайн) звернувся Рауль Чілачава, доктор філологічних наук, професор, український дипломат, поет, перекладач і літературознавець, заслужений діяч мистецтв України, знаний перекладач творів Т.Г.Шевченка. «Вітаю з Тбілісі! Радий чути українське слово! Радий приєднатися до людей, які шанують пам'ять великого Шевченка. Так сталося що вже понад пів століття це велике ім’я супроводжує мою творчість як поета, як перекладача, як громадянина України, котрий багато разів брав участь у вшануванні пам’яті Шевченка як автор перекладів його творів. Я хотів би сьогодні наголосити на тих зв’язках, які поєднують Грузію з Україною, і поєднують саме через творчість Шевченка.»

Пан Рауль розповів  про доленосну зустріч Тараса Шевченка і Акакія Церетелі та детально зупинився на перекладах і, зокрема власних перекладах, шевченкових творів грузинською мовою. «Також  хотів би сказати, що я не тільки переклав Шевченка грузинською, а видав його твори латиською мовою – із знаним латиським поетом Імантсом Аузиньшем ми зробили двомовне видання Шевченка, яке вийшло у Ризі  2008 року… Книжка містить найкращі твори в оригіналі, а з іншого боку, представила кращі переклади латиських авторів.»

На завершення своєї доповіді Рауль Шалвович прочитав власні переклади  творів Шевченка: «Реве та стогне Дніпр Широкий» та «Заповіт».

Про Шевченківський дискурс у сучасній письменницькій есеїстиці йшлося у доповіді  Тетяни Шевченко, доктора філологічних наук, професора, завідувача кафедри української літератури  та компаративістики ОНУ імені І.І. Мечникова. Науковиця детально розглянула основні наративи, тенденції та художні практики знаних вітчизняних літераторів, що пишуть про Тараса Шевченка. Окрему увагу вона приділила збірці «Мій Шевченко» авторів  Марини Гримич, Любка Дереша, Євгенії Кононенко, Андрія Куркова, Юрія Макарова. «Ця збірка – особливий доробок в історії української літератури і публіцистики, своєрідний синтез естетичного, критичного, публіцистичного і літературознавчого аналізу, який демонструє особливий погляд авторів щодо постаті Великого Українця», зауважила пані Тетяна.

Цікаву презентацію за темою «Шевченко і сучасна інтерпретація його текстів» представила Вікторія Сікорська, доктор філософії, кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри журналістики та мовної комунікації Одеського національного морського університету, член Національної спілки журналістів України. Науковиця простежила й узагальнила цікаві аспекти інтерпретації образу та слова Кобзаря у сучасній молодіжній маскультурі: візуальному мистецтві, зокрема у графіті, муралах, революційних та воєнних плакатах, де Шевченко постає в образі військового, а його слова «Борітеся — поборете» є головним слоганом спротиву; музичній інтерпретації сучасних поп- та рок-виконавців; соціальних мережах – стікерпаки та аватарки тощо. «Така «маскультурна» інтерпретація доводить актуальність Шевченкового слова… Нині, для молоді він є не тільки значною історичною постаттю, а знаковим коментатором сучасних подій», зазначила Вікторія Юріївна.

Новітні розвідки щодо сторінок одеської  Шевченкіани представив у своїй доповіді Сергій Дмитрієв, голова Одеської обласної організації Національної спілки письменників України, письменник, доцент кафедри української мови та мовної підготовки іноземців  ОНУ ім. І.І. Мечникова. На матеріалах одеської преси він дослідив цікаві аспекти, зокрема : як і в якому контексті з’являлося ім’я Шевченка на газетних шпальтах, починаючи з 40-х років ХІХ сторіччя; які рядки Кобзаря найчастіше цитували у статтях і нарисах;  хто і в який спосіб сприяв популяризації Шевченкового слова;  як потрапляли твори Шевченка в Одесу і далі  розповсюджувались по всьому Південному краю . «Ці матеріали і знахідки складають потужну основу національної  ідентичності у розбудові культурного простору Одещини», зауважив пан Сергій.

Власними роздумами над постаттю і долею Кобзаря, творчим натхненням Шевченкового слова поділилася молода поетеса Анна Маліцька, член Національної спілки письменників України, учасниця творчого об’єднання «Одеса – місто літератури ЮНЕСКО». Вона зауважила на розмаїтості художніх барв шевченкових поезій у створенні образу матері, образу чумака і, врешті-решт, образу митця, який визначає власне місце у світі, історії та суспільстві. Поетеса представила кілька власних творів, навіяних словом Кобзаря, зокрема вірші: «Присвята», «Проторенесанс», «Причорномор’я», «Колискова».

Тетяна Маслова, художниця-графік, член НСХУ та викладач кафедри образотворчого мистецтва Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського, представила власну графічну роботу «Ой, гук, мати, гук…», що є візуальною інтерпретацією однойменної народної пісні. У своїй доповіді авторка проаналізувала механізми інтермедіальної інтеграції фольклорних мотивів у площину образотворчого мистецтва. Особливу увагу було приділено генетичному зв’язку поетики Тараса Шевченка з українською пісенною традицією та способам їхньої трансформації в авторських поетичних і художніх творах сучасних митців.

Бібліографічний огляд  книжкових виставок з фонду ОННБ: «Світ Шевченкового Слова» та «Сторінками мистецької Шевченкіани» провела модератор заходу Тамара Кухарук, завідувач відділу соціокультурної діяльності. Бібліотекарка детально розповіла про сучасні видання – переклади творів Шевченка мовами народів світу, зокрема про творчий доробок Рауля Чілачави.