До 1035-річчя від дня народження Ярослава Мудрого

У рамках виставкового проекту «Видатні українці славетної минувшини» представлена віртуальна виставка «До 1035-річчя від дня народження Ярослава Мудрого (978-1054), Великого князя Київського», яку підготував відділ зв’язків з громадськістю і реклами.

«Да аще будете в любви межю собою
Богъ будеть в васъ и покоривыть
вы противны я подъ вы…»

Ярослав Володимирович (Мудрий) - Великий князь Київський, один із найбільш шанованих державних мужів у вітчизняній історії. Ярослав Мудрий народився 978 року і був сином полоцької княжни Рогнеди та Великого князя Володимира Святославовича.

Ярослав Мудрий поєднував у собі далекоглядного політика, досвідченого воєнного стратега, дипломата, будівничого і ерудита. Продовжував політику свого батька щодо об’єднання земель Київської Русі, укріплення кордонів та посилення позицій християнської церкви – ідеологічного оплоту держави. 1036 року війська київського князя розгромили печенігів, раніше – касогів і ясів, чим Ярослав убезпечив свої східні кордони. Вів політику військового стримування на заході й півночі, здійснюючи походи в Мазовію та на ятвягів (литовців). За правління Ярослава Володимировича Київ перетворився в одне з найбільших торгівельних міст Європи (бл. 60 тис. населення) із сучасною фортифікаційною системою укріплень, монументальними Золотими воротами, багатою архітектурою. Як і в уславлених містах – Константинополі чи Равенні, київські храми прикрашали фрески і дорогі мозаїки, які могли дозволити собі далеко не усі тогочасні торгівельні і духовні центри Європи. Укріпленню монархії сприяла і започаткована під час Ярославового правління «Повість минулих літ» - літописне зведення, яке вивищувало правлячу династію Рюриковичів, містить цінні історичні факти, є унікальною пам’яткою історіографії та літератури Древньої Русі.

Ярослава Мудрого вважають першим монархом-просвітителем, одним із найосвіченіших людей свого часу. За його правління багато книг духовного змісту було перекладено на церковнослов’янську з грецької та інших мов. Звелівши духовенству навчати дітей грамоти, він створив першу систему освіти на Русі. За його розпорядженням була відкрита перша школа при Софійському соборі в Києві, будівництво якого розпочалося ще Володимиром-святителем, а завершено 1036 року - у рік перемоги русичів над печенігами. Ярослав Мудрий залишив після себе перший збірник норм давньоруського права «Руську правду». Як зазначено у літопису, створивши і записавши закони, Ярослав наказав: «По цій грамоті живіть, як написано вам, так і дотримуйтесь». Ці закони відображали стан цивільного життя тих часів, а нині цікаві нашим сучасникам. «Руська правда» - ґрунтовне джерело, що містить повну систему стародавнього законодавства, норми карного й карно-процесуального права, витоки якого у більш ранніх постанов 8 – 9 ст. Особливо цінною в цьому документі вважається кодифікація українського звичаєвого права. Князь проводив виважену дипломатичну політику, встановивши династичні зв’язки з монархами Європи: Норвегії, Швеції, Польщі, Німеччини, Франції. Його донька Анна Ярославна – французька королева, була однією із найбільш освічених жінок свого часу, і лишається популярною історичною персоною й по наш час.

Ярослав Мудрий заснував першу в Київській Русі велику бібліотеку, яка налічувала близько 1000 рукописних, багато оздоблених книг.

Іконографія Ярослава Мудрого

Новгородська печатка з портретним зображенням Ярослава Володимировича. ХІ ст.

Найбільш достовірне зображення князя, яке нині відомо – це скульптурна реконструкція по черепу князя, здійснена антропологом і скульптором М. Герасимовим. Спірним є наявність бороди, оскільки монети та печатки часів Ярослава Мудрого новгородського і пізнішого періодів представляють князя з вусами, але безбородого (як, зрештою і його батька Володимира, адже варяги бороди не носили). Це швидше є пізніша московська традиція та наслідок нав’язування певного церковного іконографічного канону. Цю особливість враховував графік В. Лопата - автор перших українських купюр.

Великий князь Ярослав зробив багато для розвитку нашої культури, залишивши у спадок не лише унікальні архітектурні творіння, але й багате історичне минуле. Традиція іменувати князя Ярослава «Мудрим» сягає XVIII ст. В історіографії її поишрив у свій час російський історик М. Карамзін.

1995 року був заснований Орден князя Ярослава Мудрого, який є другим за значенням серед державних нагород України (після звання «Герой України» та ордену Свободи, який вручається іноземним громадянам), і надається за видатні заслуги перед Україною в галузі державного будівництва, зміцнення міжнародного авторитету України, розвитку економіки, науки, освіти, культури, мистецтва, охорони здоров'я, за визначні благодійницьку, гуманістичну та громадську діяльність.

4 березня (20 лютого), у день упокоєння Ярослава Володимировича, традиційні українські православні церкви відзначають пам’ять благовірного великого князя Київського, якого нині церква канонізувала.

Ярослав Мудрий у сучасному історично – культурному просторі

Шарапов І.Ф. 100 видатних імен України. / І.Ф. Шарапов – К. : «Альтернативи», 1999. – 490 с.
Павленко Ю. 100 найвидатніших українців. / Ю. Павленко – К. : «Автограф», 2005. – 633 с.
Толочко П. Ярослав Мудрий. / П. Толочко – К. : «Альтернативи», 2002. – 272 с.
Духопельников В. Ярослав Мудрий. / В. Духопельников – Х.: «Фолио», 2009. – 122с.
Демиденко Г.Г. Великий князь Руси Ярослав Мудрый. / Г.Г. Демиденко – Х.: Право, 2011. – 328.

Руська правда як повна система стародавнього законодавства (від стародавніх до сучасних видань)

Текст Русской правды на основании четырех списков разных редакцій. – М. :Типография Августа Семена, 1846. – 55 с.
Яковлев А.И. Русская правда. / А. И. Яковлев – М. : «В. Думнов», 1914. – 40 с.
Правда руська. – К. : Укр. акад.. наук, 1935. – 191 с.
Юшков С.В. Русская правда. / С. В. Юшков – М. : Гос. издат. лит., 1950. – 379 с.
Юшков С.В. Русская правда. / С.В. Юшков – М. : ИДК «Зерцало-М», 2002. – 400 с.

Вивчаємо в контексті української та світової культури

Грушевский М. Иллюстрированная история Украины с приложениями и дополнениями. / Грушевский М. – Донецк : БАО, 2004. – 768 с.
Кордон М.В. Українська та зарубіжна культура. / М.В. Кордон – К. : ЦУЛ, 2003. -508 с.
Попович М.В. Нарис історії культури України. / М.В. Попович – К. : АртЕк, 2001. – 728 с.

Повесть временных лет по ипатскому списку. – СПб.: Археол. комиссия, 1871. – 195 с.
Повесть временних лет по лаврентиевскому списку. – СПб.: Археол. комиссия, 1872. – 192 с.
Шамахов А.А. Повесть временних лет. / А.А. Шамахов – Петроград : Имп. ареол. комиссия, 1916. – 402 с.
Андрианова-Перетц В.П. Повесть временных лет. / В.П. Андрианова-Перетц – Москва,
Ленинград: Академия наук СССР, 1950. – 556 с.
Алешковский М.Х. Повесть временных лет. / М.Х. Алешковский– М. : «Наука», 1971. – 113 с.

Блізнець В.С. Повість минулих літ. / В.С. Блізнець – К. : «Веселка», 2002. – 227 с.
Островські Д. Повість временних літ: міжрядкове співставлення і парадокс / Укр. Наук. Ін-т Гарвардського Ун-ту. – Кембридж, 2003. – 2166 с.
Близнець В.С. Повість врем’яних літ. / В.С. Блізнець – Х. : Фоліо, 2005, - 316 с.

Унікальна архітектурна спадщина з часів Ярослава Мудрого

Логвин Г.Н. Собор Святої Софії в Києві. / Г.Н. Логвин – К. : Мистецтво, 2001. – 352 с.
Івакін Г.Ю. Визначні пам’ятки Києва. / Г.Ю. Івакін – К. : Феникс, 2005. – 496 с.
Висоцький С. О. Золоті ворота в Києві. / С.О. Висоцький – К.: Техніка, 2000. – 160 с.

Образ Ярослава Мудрого популярний в вітчизняному образотворчому мистецтві:

І. Гавришкевич. Дух. Джерело. Воля. / Гавришкевич І. – Львів: ЗУКЦ, 2008. – 152 с.
В. Овсійчук. Олекса Нованківський. / Овсійчук В. – Львів : Ін-т народознавст. НАН Укр., 1998. – 332 с.

В сучасній літературі і історії в наш час широко вивчається и досліджується постать видатного князя Ярослава Мудрого, його вплив на вітчизняну історію і культуру.

Серед останніх досліджень:

Клембет С.М. До питання про шлюбно-династичні зв’язки Ярослава Мудрого // Інтелігенція і влада. – 2009. – Вип. 15. – С. 249-260.
Солонська Н. Давньоруська школа: від Володимира Святого до Ярослава Мудрого (до питання про початки освіти в Київській Русі) // Сіверянський літопис. – 2004. - № 4. – С. 13-28.
Мельник О. Три дочери Ярослава // Секретарь-референт. – 2011. - № 5. – С. 98-102.
Дуда І. Стежками історії. Ярослав Мудрий – Князь Київський (978-1054). // Львівський календар на 2004 рік. – 2003. – С. 31-33.
Дміденко Г. Ярослав Мудрий: факти і домисли його біографії. // Вісн. Акад. правових наук України. – 2010. – №2 (61). - С. 70-84.
Куковальська Н. Зниклі останки Ярослава Мудрого з його саркофага // Пам’ятки України : історія та культура. – 2011. – № 3-4. - С. 22-29.

Створено: 01.03.2013
Переглядів: 4589




© 2020 Одеська національна наукова бібліотека. Всі права захищено. При використанні матеріалів посилання на офіційний веб-сайт Одеської національної наукової бібліотеки обов'язкове.