До 150-річчя від дня народження Б. В. Варнеке (1874–1944)

15 червня 2024 року виповнюється 150 років від дня народження відомого філолога, історика театру, заслуженого діяча науки України Бориса Васильовича Варнеке.

foto-1-ikonka.jpg

Борис Васильович Варнеке (1874–1944)

Смирнов В. Жертвы трагедии: Покровский, Варнеке, Соколов и другие // Смирнов В. Реквием ХХ ст : в 5 ч. – Изд. 2-е доп. и исправленное. – Одесса, 2009. – Ч. 1. – С. 172–188.

Борис Васильович Варнеке – відомий філолог, культуролог, театрознавець, заслужений діяч науки України. У театрі він – з дитинства: ще 8-річним хлопчиком виступав як статист, потім пробував свої сили як актор і навіть як помічник режисера в оперетковій трупі М. В. Лентовського. Згодом для своїх наукових занять обрав вивчення історії театру.

У 1894–1898 рр. Б. В. Варнеке навчався у Санкт-Петербурзькому історико-філологічному інституті під керівництвом професорів Ф. Соколова та Ф. Зелінського. Ще гімназистом захопився давніми мовами і переніс це захоплення через все життя. Володів грецькою, латинською, італійською, німецькою та іспанською мовами.

Після закінчення навчання Борис Васильович викладав латинську, давньогрецьку, німецьку та французьку мови у гімназіях. У 1903 р. захистив магістерську дисертацію «Нариси історії давньоримського театру» в Санкт-Петербурзькому університеті, а в 1906 р. – докторську дисертацію «Спостереження над давньоримською комедією. До історії типів» у Московському університеті.

У 1904 р. Б. В. Варнеке став екстраординарним, а з 1906 – ординарним професором Казанського університету на кафедрі класичної філології. У 1910 р. за рекомендацією професора Ернста фон Штерна він став ординарним професором Новоросійського університету. Під час літніх канікул його неодноразово відряджали на стажуватися в університети у Геттінген та Лейпциг, а також відвідував Малу Азію, де вивчав залишки давньогрецьких театрів у Мілеті, Прієні та Ефесі.

foto-2.jpg

Варнеке Б. В. Античный театр. – Одесса : Омфалось, 1919. – 14 с.

foto-3.jpg

Варнеке Б. В. Актеры древней Греции. – Одесса : Омфалос, 1919. – 32 с.

foto-4.jpg

Варнеке Б. В. Новые домыслы о происхождении греческой комедии. – Одесса : «Славянская» тип. Е. Хрисогелос, 1912. – 47 с.

Б. В. Варнеке був активним членом Одеського товариства історії та старожитностей, впродовж 1913–1919 рр. завідував музеєм товариства. У 1902–1914 рр. був консультантом при Імператорських театрах і викладав у приватній театральній школі О. Рахманової в Одесі. У 1920–1930 рр. Б. В. Варнеке був професором Одеського інституту народної освіти, де читав курс історії українського мистецтва, а у 1921–1922 рр. – Археологічного інституту. У 1930-х роках викладав в Одеському педагогічному інституті та Одеському державному університеті, де читав курс історії Давнього Риму. Був членом Українського бібліографічного товариства в Одесі, Одеської філії Російсько-візантійської комісії та Всеукраїнської наукової асоціації сходознавців, Комісії Полудневої України ВУАН. Він також обіймав посади завідувача художньої ради одеських театрів (1919), голови художньої ради Одеського театру опери і балету (1934–1935) та ін. У січні 1941 р. отримав звання заслуженого діяча науки УРСР.

Під час Другої світової війни Б. В. Варнеке залишався в окупованій румунами Одесі. Висловлювався проти радянської влади і не приховував своєї антикомуністичної позиції. У 1941–1944 рр. він був професором відновленого румунами університету, першим деканом історико-філологічного факультету та лектором Антикомуністичного інституту, викладав латину в ліцеї. Після звільнення Одеси від окупації був заарештований НКВС 10 травня 1944 р. за обвинуваченням у зраді батьківщини. Помер у київській в’язниці, не витримавши тортур. У 1955 р. його посмертно реабілітували.

Після смерті професора за пропозицією його вдови Олени Сергіївни частину біблітеки Б. В. Варнеке придбав Одеський державний педагогічний інститут (нині – Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського).

Основні наукові інтереси Б. В. Варнеке зосереджувалися на історії античного театру та філологічних науках, у цих галузях він здобув визнання та авторитет. Капітальною працею Бориса Васильовича є «Історія античного театру», яка була надрукована у 1940 р. і була перевидана в Одесі у 2003 р. Він був переконаним прибічником реалізму XIX ст. і виступав проти модерністських напрямів у літературі та театрі.

foto-5.jpg

Варнеке Б. В. История античного театра : учеб. Пособие. – Репринт. изд. – Одесса : Студия «Негоциант», 2003. – 280 с. : 108 ил. (XIV> 13095)

До 1940 р. список його праць налічував понад 250 позицій (наукові та науково-популярні статті, дослідження з історії театру, зокрема комедії як окремого літературного жанру).

Наприкінці 1910-х та у 1920-х роках наукова діяльність Бориса Васильовича Варнеке зазнала еволюції в бік урізноманітнення та україноцентричності. Він почав активно займатися дослідженнями давньої історії Північного Причорномор’я, картографією та українською драматургією. Його праці, присвячені історії Південної України, творчості Миколи Гоголя та історії театру в Україні мали важливе значення для української науки. Б. В. Варнеке також є автором однієї з перших україномовних розвідок про Вільяма Шекспіра, на яку звернув увагу Юрій Липа у своєму трактаті «Призначення України» (Львів, 1938). Його дослідження на українську тематику привернули увагу філолога І. Свєнціцького, який написав рецензії на кілька праць Варнеке. Завдяки контактам із ВУАН, Б. В. Варнеке опублікував у «Записках НТШ» (1930) статтю про скіфів.

foto-6.jpg

Вернеке Б. В. Новые древности из Керчи // Записки Императорскаго Одесскаго общества истории и древностей. Одесса, 1915. – Т. 32. – С. 128–137.

foto-7.jpg 

Варнеке Б. В. Легенди про походження скитів // Ювілейний збірник на пошану акад. М. С. Грушевського… – Київ, 1928 – Т. 1. – С. 133–135.

foto-8.jpg 

Варнеке Б. В. До історії знайомства римлян з північним узбережжям Чорного моря // Юбілейний збірник на пошану акад. Дмитра Йвановича Багалія… – Києв, 1927. – С. 316–322.

Борис Васильович Варнеке підтримував стосунки з деякими членами НТШ, зокрема з О. Новицьким, М. Зеровим, академіком Ф. Коршем та Д. Яворницьким. У своїх спогадах він наголошував на впливі Ф. Корша на своє світоглядне формування. У 1915 та 1930 рр. Б. В. Варнеке писав листи до Яворницького, з яких відомо, що він був посередником між ученим та Одеським товариством історії та старожитностей у справі фотографування козацьких старожитностей.

У 1920-х рр. Варнеке активно співпрацював з ВУАН, зокрема з Михайлом Грушевським. Він надіслав статтю «Перехід грецьких колоній Чорномор’я під владу римлян та його наслідки» для збірника «Полуднева Україна», який, однак, було знищено. Так само було зірване видання 6-ї та 7-ї книг часопису «Україна», які мали включати його статті «Лист у полон. З часів імперіалістичної війни» та «Мої зустрічі з В. Горленком».

Борис Васильович Варнеке зробив значний внесок у розвиток української науки, особливо у сферах історії театру, української драматургії та картографії. Його дослідження зберігають значення для сучасної науки і залишаються важливими для розуміння культурно-історичних процесів в Україні.

Вибрані наукові праці Бориса Васильовича Варнеке і література про його життя та діяльність

Створено: 14.06.2024
Переглядів: 942




© 2024 Одеська національна наукова бібліотека. Всі права захищено. При використанні матеріалів посилання на офіційний веб-сайт Одеської національної наукової бібліотеки обов'язкове.