Три роки «Дивослова»: свято слова, єдності та натхнення

15 квітня в читальному залі (вул. Акад. Філатова, 1) відбулося святкове, 243-тє засідання мовно-літературної вітальні «Дивослово», з нагоди третьої річниці проєкту. Захід, під назвою «День П’ятьох Вимірів Слова», став підсумком і водночас новою точкою відліку для спільноти однодумців.

Святкова атмосфера відчувалася з перших хвилин: гостей зустрічала фотозона «Слово оживає» з книгами та пером – символами творчості й пізнання. Афіша «Дивослово – 3 роки» нагадувала про пройдений шлях, а особливою відзнакою стала Подяка від Уповноваженої із захисту державної мови – свідчення високої оцінки діяльності вітальні.

Урочисту частину відкрила ведуча мовно-літературної вітальні «Дивослово» Тетяна Ананченко, яка запросила до слова Ірину Бірюкову – генерального директора Одеської національної наукової бібліотеки, заслуженого працівника культури України. У своєму виступі пані Ірина привітала учасників із ювілеєм та наголосила:

«Три роки тому це була, певною мірою, авантюрна спроба. Ідея, що народилася з ентузіазму, віри та великого бажання створити простір для живого українського слова – для спілкування, розвитку та взаємної підтримки. Ми не знали, яким буде результат, але точно відчували, що це потрібно.

І сьогодні, переглядаючи світлини, читаючи тексти на сайті, я щиро радію. Радію тому, що «Дивослово» стало більше, ніж просто проєкт – воно стало спільнотою прекрасних, небайдужих, натхненних людей, яких об’єднує любов до української мови та культури. Особливо приємно, що наша ініціатива не залишилася непоміченою. Про «Дивослово» говорили, його підтримували, ним цікавилися такі медіа, як 5 канал, Суспільне, Deutsche Welle. Це свідчить про те, що ми правильному шляху, що наша справа знаходить відгук і підтримку. Але найголовніше – те, що три роки тому ми співпали. Співпали у прагненні й бажанні вивчати, вдосконалювати та плекати українську мову саме тут – у стінах бібліотеки. І ця синергія дає потужний результат».

Представниця Уповноваженої із захисту державної мови Анна Неруш привітала учасників проєкту з річницею та передала до фонду ОННБ твори класичних і сучасних українських авторів.

Вікторія Сікорська, кандидат філологічних наук, завідувач кафедри журналістики та мовної комунікації ОНМУ, привітала зібрання зі святом, відзначила важливість існування цього мовного осередку в Одесі й побажала його учасникам натхнення й наполегливості у вивченні мови та плеканні українського слова.

Традиційний дайджест календарних і знаменних дат представила Ірина Демчук. Цього тижня згадували, зокрема, Міжнародний день культури, Всесвітній день мистецтва (15 квітня), День працівників пожежної охорони (17 квітня), Всесвітній день голосу (16 квітня) та Міжнародний день пам’яток і визначних місць (18 квітня).

За три роки діяльності мовно-літературна вітальня виробила власний унікальний підхід до вивчення української мови – через живе читання художніх текстів. Від класиків – Івана Котляревського, Тараса Шевченка, Лесі Українки — до сучасних авторів, кожне заняття поєднує літературний аналіз із мовною практикою. Такий формат дав відчутні результати: слухачі не лише вдосконалили мовлення, а й активно перейшли на українську в повсякденному житті та професійній діяльності.

«Дивослово» стало важливим осередком культурного життя міста: його учасники відвідують музеї, театри, екскурсії, беруть участь у конкурсах і форумах, а також залишаються соціально активними – допомагають українським військовим, плетуть маскувальні сітки, підтримують донатами.

Особливо зворушливим моментом стала демонстрація відеоролика, своєрідного подарунка від студентів-журналістів Одеського національного морського університету «Дивослову – 3 роки»,  що відобразив найяскравіші події  існування вітальні.

Поетична частина заходу відкрила простір для емоцій і внутрішнього переживання. Лунали рядки Ліни Костенко, що нагадують про силу і відповідальність слова. У форматі «вільного мікрофона» учасники читали улюблені вірші, і особливо щемливо звучали ті, у яких ішлося про Україну – зі словами, що відгукувалися в серцях і викликали сльози.

Святкову атмосферу доповнила й театралізована частина: інсценізація уривку з повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім'я», адаптованого до нашого сьогодення, подарувала присутнім щирий сміх і нагадала про невичерпну силу української класики.

Не менш захопливою стала інтерактивна частина, під час якої учасники створювали короткі тексти з окремих слів. Це ще раз довело, що слово – живе, багатогранне і здатне народжувати нові сенси навіть у найлаконічнішій формі.

Окремим символічним моментом стало створення колективного твору «Що для мене «Дивослово-2026» та закладання «капсули часу» з побажаннями на майбутні ювілеї – як знак віри у розвиток і продовження традиції.

На святковій зустрічі панувала особлива, піднесена атмосфера єднання: учасники проєкту разом із запрошеним гостем гітаристом паном Олексієм та пані Валентиною виконали відому українську пісню – «Ой у лузі червона калина». Спільний спів став емоційною кульмінацією заходу, об’єднавши всіх присутніх навколо українського слова, культури та віри в перемогу.

«Дивослово» сьогодні – це не лише про мову. Це про спільноту, про стійкість і про віру в те, що культура і слово здатні об’єднувати навіть у найскладніші часи.

Святкове засідання ще раз довело: українське слово живе, звучить і розвивається – разом із тими, хто його плекає.