Травма війни: вплив на психіку
29 квітня в Одеській національній науковій бібліотеці відбулася лекція за участі дійсного члена Української асоціації психотерапії, члена Європейської федерації психоаналітичної психотерапії, Антоніни Брусс «Травма війни : вплив на психіку».
Лекція «Травма війни: вплив на психіку» за участі дійсного члена Української асоціації психотерапії, члена Європейської федерації психоаналітичної психотерапії, Антоніни Брусс відбулася в рамках програми «Ментальне здоров’я: бібліотека як простір психосоціальної підтримки».
Під час розповіді лектора ми дізналися про психічні наслідки війни, ознайомилися з інструментами для збереження внутрішньої рівноваги.
Пані Брусс акцентувала увагу на тому, що війна — це не лише фізичне протистояння, а й глибока емоційна та ментальна боротьба, що зачіпає кожного — незалежно від статі, віку чи статусу. Вплив війни на психіку – непомітний, але руйнівний.
На лекції отримали інформацію як допомогти собі під час стресу, що таке психологічна самодопомога під час війни, ефективні методи збереження ментального здоров’я.
Причинами емоційних розладів можуть бути стресові ситуації, травматичні події. На рівні емоцій це може виявлятися у вигляді тривоги, гніву, смутку. На рівні думок – через песимізм, нав’язливі ідеї чи самокритику. На рівні поведінки – через уникнення спілкування, агресію або саморуйнування. Війна змінює життя кожного, приносить не лише фізичні загрози, й викликає глибокий психологічний стрес, який може впливати на емоційний стан, поведінку та здоров'я загалом. Постійна напруга, страх, невизначеність майбутнього та втрата близьких з часом призводять до психологічного виснаження. У таких умовах особливо важливо знати, як підтримати себе, зберегти внутрішню рівновагу та впоратися зі складними ситуаціями. Психологічна самодопомога — це необхідний інструмент, що дозволяє зміцнити психіку та адаптуватися до нетипових обставин. Війна викликає широкий спектр психологічних реакцій: тривожність і панічні атаки через постійне відчуття небезпеки; порушення сну — безсоння; проблеми з концентрацією, коли складно виконувати навіть звичні справи; емоційне вигорання — втрата мотивації та байдужість до всього, що відбувається.
Психологічна самодопомога є способом стабілізувати емоційний стан та адаптуватися до складних обставин. Насамперед варто прийняти свої почуття: страх, тривогу, гнів чи розгубленість. Уникаючи їх, ми лише посилюємо напругу. Варто розуміти, що самодопомога не є разовою дією, це регулярна практика турботи про себе.
Під час війни важливо мати конкретні інструменти, які допоможуть впоратися зі стресом. Дізналися про ефективні методи зменшення рівня тривожності: дихальні вправи; фізичні вправи та інші. Регулярна практика самодопомоги дозволяє зменшити стрес, зберегти емоційну рівновагу та адаптуватися до надскладних обставин. Важливо підтримувати звичні ритуали, що дають відчуття стабільності: спілкуватися з близькими, дотримуватися режиму дня, використовувати прості техніки заспокоєння.
Іноді наведені вище методи недостатньо ефективні. В такому разі потрібна допомога психолога під час війни. Ознаки емоційного виснаження, панічні атаки чи тривалий стрес свідчать про необхідність професійної підтримки.
|
|
|
До участі були запрошені курсанти Одеського державного університету внутрішніх справ. Лекція стала майданчиком для відвертого діалогу про те, як три роки повномасштабної війни змінили психологічну реальність українців.

© 2025 Одеська національна наукова бібліотека. Всі права захищено. При використанні матеріалів посилання на офіційний веб-сайт Одеської національної наукової бібліотеки обов'язкове.