«Берегів у пам’яті немає…»: до Дня пам’яті жертв Бабиного Яру

Людство, на хвилину зупинися.
У минуле спомин простели.
Над святою пам’яттю схилися
Тих, хто безневинно полягли.

То не небо зоряне над нами,
Не вогнів далеких білий жар, –
То у вічність світиться серцями
Бабин Яр, Бабин Яр…

Констянтин Дяченко

 

29 вересня вшановуємо пам`ять жертв Бабиного Яру. Цьогоріч минає 81 рік від страшної трагедії, коли лише за два дні 29–30 вересня 1941 року каральні підрозділи гітлерівської Німеччини розстріляли в Бабиному Яру близько тридцяти чотирьох тисяч євреїв. Загалом же Бабин Яр став некрополем для більш ніж 100 тисяч осіб, розстріляних нацистами у 1941–1943 роках.

Як в історичному, так і в символічному сенсі Бабин Яр є невід'ємною складовою Голокосту. Поряд із нацистським «табором смерті» Освенцімом, Бабин Яр став місцем масового знищення євреїв у Східній Європі та прикладом того, до чого призводять людиноненависницькі ідеології. Про ці болючі та страшні сторінки історії варто пам’ятати.

Бібліотекарі ОННБ підготували добірку книжкових видань, які висвітлюють історію Голокосту та, зокрема, трагічних подій у Бабиному Яру.

1.jpeg

«Бабин Яр: історія і пам'ять» (Київ, 2017)

У книзі подається історія трагедії Бабиного Яру та досліджується політика щодо пам’яті про Бабин Яр. Видання стало результатом співпраці науковців із різних галузей знання і різних країн світу – України, Канади, Нідерландів, США, Ізраїлю, Франції, яких поєднало усвідомлення важливості збереження пам’яті про Бабин Яр як символ Голокосту та інших трагедій XX століття.

У низці наукових статей автори досліджують різноманітні культурні, політичні й історіографічні аспекти Бабиного Яру, не уникаючи опису запеклих суперечок та незручних питань, що супроводжують процес увічнення пам'яті. У текстах – хвилюючі історії свідків масових страт, а також розповіді письменників, митців, які відчували величезну потребу відобразити у своїй творчості трагедію Бабиного Яру.

Опис подій підкріплено наявними документальними джерелами та фаховими дослідженнями.

2.jpg

Трахтенберг І. «Бабин Яр. Минуле і сьогодення : [нариси, статті, документи]» (Київ, 2021)

У книзі зібрано нариси та статті, а також документи, що ілюструють проблеми увічнення пам’яті про Бабин Яр в сучасній Україні. Автор, член-коресподент НАН та академік НАМН України Ісаак Трахтенберг, уже з початку 80-х років ХХ століття ставив ці болючі питання перед суспільством, відслідковував і нотував події, що свідчили про ксенофобію, людиноненависництво і антисемітизм.

Передмову написав відмий літературознавець, Герой України, академік Іван Дзюба. Післямову — український науковець, державний та політичний діяч, дипломат Сергій Комісаренко. Основна частина – численні нариси ІсаакаТрахтенберга, його листи до високопосадовців, в яких він звертає увагу на прояви непокараного антисемітизму, його щоденники з 1986 року до 2016 року, а також цитати й повні твори його однодумців, велика кількість віршів, присвячених трагедії Бабиного Яру.

Видання містить фотодокументи та поетичну антологію, що висвітлює трагедію Бабиного Яру, а також покажчик імен.

3.jpg

Берґен Д. «Війна та геноцид. Коротка історія Голокосту» (Київ, 2021)

Доріс Леанна Берґен — канадський академік та історик Голокосту. Берґен має німецьке та українське походження. Члени її сім'ї в Європі стали свідками Голокосту.

Авторка розглядає Голокост у його історичному, політичному, соціальному, культурному та воєнному контекстах. На відміну від багатьох інших підходів до вивчення Голокосту, в цьому виданні розглядаються переслідування не лише євреїв, але й інших груп населення, що постраждали від нацистів.

Дослідниця аналізує дві взаємопов’язані мети нацистської програми завоювання та геноциду — очищення так званої арійської раси та розширення її життєвого простору — та роздумує, як це вплинуло на перебіг Другої світової війни. Доріс Л. Берґен залучає численні свідчення злочинців, жертв та свідків злочинів.

4.jpg

Снайдер Т. «Чорна земля. Голокост як історія і застереження» (Київ, 2017)

Ґрунтовне дослідження історика Тімоті Снайдера пропонує новий погляд на великий злочин ХХ століття й водночас розкриває ризики, з якими ми стикаємося в ХХІ столітті. На основі нових джерел із історії Східної Європи і забутих свідчень вцілілих, «Чорна земля» визначає Голокост як подію, яка є нам ближчою і зрозумілішою, ніж здається на перший погляд.

На думку Снайдера, Голокост постав в уяві Гітлера як стратегія відновлення балансу на планеті та отримання необхідних німцям ресурсів через ліквідацію євреїв. Україна, за «Чорною землею», не опинилася на марґінесі географії Голокосту, а стала її центром. Вона і є та «чорна земля», де «остаточне розв’язання» єврейського питання набуло таких жахливих форм і призвело до реалізації ідеї «життєвого простору» Гітлера.

Назва «Чорна земля» (Black Earth) має подвійне значення: з одного боку, йдеться про чорнозем із прямою відсилкою до України та плодючих ґрунтів загалом, з іншого ж боку – про планету Земля, що занурюється в темряву.

У своїй книзі Снайдер наголошує на необхідності переосмислити уроки Голокосту. Адже, не зрозумівши уроків минулого, ми ставимо під загрозу майбутнє.

5.jpg

Левітас І. «Праведники Бабиного Яру» (Харків, 2016)

У роки Другої світової війни багато людей, незважаючи на смертельну небезпеку для їхнього життя, врятували тисячі принижених та переслідуваних громадян своїх країн – євреїв, яких нацисти прирекли на смерть тільки за національну приналежність. Таких людей назвали «Праведниками». На 2021 рік цього звання удостоєні 2673 громадян України. В нашій країні немає області чи міста, де б не жили такі люди. Про них та їхній подвиг і розповідає ця книжка.

Серед рятівників, яким присвоєно звання «Праведник Бабиного Яру», представники різних національностей, віросповідання, та соціального статусу.

6.jpg

«Чорна книга. Про злочинне повсюдне знищення євреїв німецько-фашистськими загарбниками в тимчасово окупованих районах Радянського Союзу та таборах знищення в Польщі під час війни 1941-1945 років» (Київ, 2020)

Це перший український переклад «Чорної книги» – збірника свідчень і документів про Голокост, зібраних Єврейським антифашистським комітетом у роки Другої світової війни.

Після закінчення Другої світової війни світ зрозумів масштаби трагедії. Коли людство дізналося про Аушвіц, Майданек, Бабин Яр, розпочалися процеси осмислення подій тієї пори. Для Західного світу Голокост став символом варварства. Почали з'являтися численні дослідження. Нині у світі налічується понад 20 тис монографій, присвячених Голокосту. Автори та упорядники об'єднали розрізнені спогади людей про страшні події винищення нацистами єврейського населення у «Чорну книгу» та підготували її до друку ще у 1947 році, проте, книга побачила світ через декілька десятиліть після закінчення війни, в Єрусалимі, завдяки героїчним зусиллям уже інших дослідників.

Свідчення людей ніколи не втрачають своєї актуальності, саме тому це видання є надзвичайно важливим. У книзі зафіксовано не тільки варварства нацистів та їхніх посібників, але й людяність тих, хто мірою своїх сил, ризикуючи життям, допомагав потенційним жертвам вберегтися і вижити.

7.jpg

Брухфельд С.  Левін П. «Перекажіть це дітям вашим… Книга про Голокост в Європі 1933-1945» (Дніпро, 2018)

У 1998 році колишній прем'єр-міністр Швеції Йоран Перссон розпочав загальнонаціональну інформаційну кампанію з історії Голокосту «Жива історія». Книга Стефана Бухвельда і Пола Левіна стала центральною частиною цього проєкту.

Автори періодично оновлюють книгу відповідно до найновіших міжнародних досліджень. Створюючи її, вони прагнули об’єктивно описати масштабні та епохальні історичні події, зосереджуючись на фактах та поєднуючи висновки величезної кількості досліджень з долями людей.

Видання виходить багатьма мовами у різних країнах світу; відповідно додано окремі локальні розділи. Так в українське видання книги включено розділ з історії Голокосту в Україні, написаний Ігорем Щупаком, кандидатом історичних наук, докторантом Запорізького національного університету, директором Українського інституту вивчення Голокосту «Ткума» і музею «Пам'ять єврейського народу та Голокост в Україні».

8.jpg

«Київ 1941 р. Бабин Яр: спогади сучасників» (Київ, 2019)

Чим далі від нас події минулого, тим вагомішими та ціннішими для суспільства стають свідчення очевидців. У книзі публікуються спогади очевидців подій періоду нацистської окупації Києва восени 1941 року та, зокрема, масових розстрілів євреїв у Бабиному Яру 29-30 вересня. Упорядником став Сергій Кот – український історик, краєзнавець та громадський діяч.

У книзі подано спогади та свідчення: відомого українського громадського діяча та дисидента – Юрія Огульчанського; активного учасника підпілля ОУН у Києві – Анатолія Жуківського (Кабайди); спогади киян-свідків, які пережили нацистську окупацію – Володимира Онищука, Владилена Степанюка та інших.

Книга є унікальним джерелом для розуміння та вивчення подій в окупованому Києві. У виданні згадуються деякі факти, не зафіксовані в жодному іншому наявному документі чи спогадах. Дана публікація може стати важливою частиною спільної історичної пам’яті про події Другої світової війни.

Запрошуємо користувачів до прочитання запропонованих видань та нагадуємо, що їх можна замовити за персональним абонементом у читальному залі ОННБ (вул. Акад. Філатова, 1).

Створено: 29.09.2022
Переглядів: 900




© 2022 Одеська національна наукова бібліотека. Всі права захищено. При використанні матеріалів посилання на офіційний веб-сайт Одеської національної наукової бібліотеки обов'язкове.