День Чорного моря. Погляд у майбутнє

20170225_165728-001.jpg

Останнього дня жовтня в світі відзначили День Чорного моря. 25 років тому, 31 жовтня 1996 року, шість причорноморських країн підписали Стратегічний план з реабілітації та захисту Чорного моря, розроблений за підсумками проведення всебічних досліджень морського середовища.

Кілька значущих подій відбулося напередодні в Одесі. Придбані Україною науково-дослідні судна отримали нові назви. Англійський експедиційний криголам James Clark Ross перейменували в «Ноосфера», а бельгійське наукове-дослідне судно Belgica в «Борис Александров» - на честь відомого українського морського біолога, директора Інституту морської біології Бориса Александрова, який багато років співпрацював з Одеською національною науковою бібліотекою та був її справжнім другом. Про нові назви стало відомо в ході робочого візиту Президента України Володимира Зеленського до Одеси. На одеському морському вокзалі Президент піднявся на борт «Ноосфери», де поспілкувався через спецзв’язок із українськими дослідниками з антарктичної станції «Академік Вернадський».

foto-7-770x471.jpg

У липні цього року, на виконання Указу Президента України № 31/2021 від 29.01.2021 року «Про відзначення 25-ї річниці заснування антарктичної станції “Академік Вернадський”», враховуючи вагомий внесок українських учених у комплексні наукові дослідження в Антарктиці, їх загальнодержавне та міжнародне значення та з метою забезпечення подальшого просування економічних та наукових інтересів України у світі Одеська національна наукова бібліотека спільно з Національним антарктичним науковим центром (НАНЦ) презентували інформаційно-просвітницький проєкт «Літня мандрівка до крижаної Антарктиди».

Цими ж днями в Одесі відбулася Міжнародна наукова конференція «Морські екосистеми: дослідження та інновації», організована Державною установою Інститут морської біології Національної академії наук України (ІМБ НАН України).

Українські науковці з зарубіжними колегами обговорювали актуальні екологічні проблеми функціонування морських екосистем в умовах антропогенного навантаження та кліматичних змін, презентації провідних міжнародних проєктів, поширення національних та європейських підходів до оцінки морських екосистем з метою досягнення доброго екологічного стану та впровадження інноваційних технологій блакитної економіки. (Блакитна економіка (blue economy) – важлива частина сталої світової економіки з попередження негативних кліматичних змін, збереження морського та океанського просторів. Разом із зеленою угодою (green deal) блакитна економіка формує стратегічний курс Євросоюзу на майбутні десятиліття). 

img_20211027_104255.jpg

Організатори розповіли, що для участі у конференції подано близько 90 тез доповідей з  Бельгії, Болгарії, Грузії, Ізраїлю, Канади, Литви, Молдови, Румунії, Туреччини, Хорватії, Чехії та України. Презентовано масштабні чорноморські проєкти, серед них EMBLAS, DOORS, ANEMONE, PONTOS, ІASON та інші. Представлена робота міжнародних ініціатив – Black Sea HUB та «Green shipping». У зв’язку з карантинними обмеженнями, засідання конференції відбувалися в режимі онлайн.

На конференції репрезентували досягнення провідних українських науковців за різними напрямами сучасних екологічних проблем національного сектора Чорного і Азовського морів. Відповідно до підписаної 2014 року Верховною Радою України Угоди про асоціацію з Європейським Союзом держава взяла зобов’язання по досягненню європейських стандартів у природоохоронній політиці, зокрема і щодо морських екосистем. Науковці ІМБ НАН України, як представники фундаментальної академічної науки, за підтримки міжнародного проекту EMBLAS стали розробниками методологічного інструменту імплементації європейських вимог щодо проведення державного морського моніторингу. Розробка індикаторів та європейських шкал оцінки біологічних угрупувань дала змогу Уряду України 11 жовтня 2021 р. прийняти Морську природоохоронну стратегію України.

img_20211027_104329.jpg

Однією з нагальних проблем, яка поєднує усі європейські моря, є біологічне забруднення, а саме вплив на природний баланс морських екосистем видів-вселенців. Довготривалі дослідження та міжнародне співробітництво дали змогу виявити основні шляхи розповсюдження видів-вселенців та виявити нові експансії до Чорного і Азовського морів.

Михайло Сон, старший науковий співробітник ІМБ НАНУ, кандидат біологічних наук, дослідник видів-вселенців, наводить приклад:

«Співробітники ІМБ цієї осені виявили в кількох локаціях, зокрема в Джарилгацькій і Каркінітській затоках, медузу хрестовика. Це вельми ажіотажний вид, адже деякі його популяції вважаються отруйними. Популяція, яка поселилася у нас, скоріш за все, не отруйна. Зареєстровані випадки, коли місцеві мешканці брали їх в руки, фотографували, і залишились живі-здорові. Отже, бити на сполох наразі не варто, але вивчення цієї біологічної інвазії триває».

Одним із найактуальніших типів забруднення сьогодення та обов’язковим об’єктом державного моніторингу є морське сміття, основна складова якого представлена різними типами пластикових відходів. Вчені ІМБ НАН України започаткували експериментальні та лабораторні дослідження процесів формування рослинних і тваринних угруповань на поверхні різних типів пластику та його подальшу трансформацію в умовах північно-західної частини Чорного моря.

Проблемою, яка, вочевидь, ще довго буде актуальною не лише для Чорного моря, але і для всього Світового океану, є вплив кліматичних змін та реакції на них морських екосистем. Науковці ІМБ НАН України дослідили співвідношення реакцій морських організмів в аномальний та постаномальний кліматичний періоди останніх десятиліть та встановили закономірності, які відкривають можливість прогнозування перебудови біологічного компоненту під впливом аномальних проявів різних кліматичних чинників, що є основою для розробки заходів до мінімізації негативних наслідків для всього регіону Чорного та Азовського морів.

Важливим шляхом практичного вирішення сучасних екологічних проблем морських екосистем є розробка інструменту екологічного менеджменту. Експертами ІМБ НАН України запропонований алгоритм інтегративного екологічного менеджменту для лиманів і прибережних морських екосистем, який дозволяє поступово досягти доброго екологічного статусу, стійкого розвитку та соціально-економічної вигоди.

Конференція «Морські екосистеми: дослідження та інновації» стала значною міжнародною подією у секторі європейського морекористування та надала змогу науковцям з дослідження морських екосистем та фахівцям морегосподарського комплексу просунутися у сучасному розумінні та практичному вирішенні шляхів встановлення гармонійних взаємовідносин у складній системі «Людина – Море».

Конференція відбувалася в офісі ІМБ, в провулку Удільному, 6, куди інституту довелося переїхати після пожежі у грудні 2019 року. Чим живе наукова установа сьогодні, розповідає Галина Мінічева – директор Інституту морської біології Національної академії наук України, доктор біологічних наук:

«Незабаром виповниться два роки з дня нищівної пожежі, яка завдала непоправних втрат – трагічно загинули директор інституту, професор Борис Александров та старший науковий співробітник Галина Іванович, це наші колеги, ми їх завжди пам’ятатимемо. Інститут зазнав великих матеріальних збитків.

Але ми отямилися від стресу, впродовж двох років доклали чималих зусиль для збереження колективу. Інститут повністю відновив усі виробничі процеси: у нас діють акредитовані лабораторії, ми захистили п’ять дисертацій, серед яких дві докторські, прийняли на роботу десять молодих спеціалістів, освоюємо новий напрям, пов'язаний з генетичними дослідженнями морських організмів.

25-й День Чорного моря колектив Інституту морської біології зустрічає з оптимізмом. Ми дякуємо Національній академії наук України за реальні кроки щодо покращення нашої матеріальної бази. З 1 листопада наші площі будуть суттєво розширені. На сьогоднішній день Інститут морської біології працює в інтенсивному режимі і готовий вирішувати складні наукові завдання».

*******

Понад пів століття (з 1964 р.) Одеська національна наукова бібліотека є інформаційним та методичним центром для бібліотек України за природничо-науковим профілем. У її фондах, які становлять понад 5 мільйонів книжок та документів, значну частину посідає література та періодика з природничо-екологічної тематики.

У 2001 році було засновано громадський Університет екологічних знань, діяльність якого мала просвітницький характер і була покликана формувати екологічну свідомість і культуру населення Південного регіону. Найбільш цікаві доповіді на засіданнях Університету екологічних знань увійшли до чотирьох випусків збірника наукових праць Університету «Екологія і суспільство».

Серед постійних слухачів Університету – студенти, вчителі, аспіранти, викладачі, громадяни, яким не байдужі проблеми екології.  Багато з них стали справжніми захисниками довкілля, сформувавши свій екологічний світогляд завдяки лекціям Університету екологічних знань.

Фахівці – екологи схвально відгукуються про підготовлені бібліотекою бібліографічні покажчики «Екологічні проблеми північно-західного Причорномор’я».

В екологічно-просвітницькій діяльності ОННБ плідно співпрацює з провідними науково-дослідними закладами, університетами та державними структурами, серед яких: Національний антарктичний науковий центр,  Інститут морської біології Національної академії наук України, Науково-дослідна установа «Український науковий центр екології моря», Одеський державний екологічний університет, Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова, Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області), Департамент екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації та інші. 

Створено: 03.11.2021
Переглядів: 713




© 2021 Одеська національна наукова бібліотека. Всі права захищено. При використанні матеріалів посилання на офіційний веб-сайт Одеської національної наукової бібліотеки обов'язкове.