Квітчання: поетика рослинного світу

У наш час дуже поширена культура квітів: проводяться виставки і конкурси флористів, квітами наповнена мережа торгівлі, ними прикрашають родинні свята, ділові зустрічі й збори. Рослини оточують нас скрізь: у наших оселях, у подвір’ї, на присадибних ділянках. Де тільки ми не зустрічаємо квіти!

Всесвітньо відомий Тарас Шевченко сказав: «Ботаніці потрібне захоплення... А захоплення це здобувається лише глибоким розумінням краси, безмежності, симетрії і гармонії в природі».

Декоративна флористика – надзвичайно цікавий і унікальний вид мистецтва, що має давні корені в Україні і дійшло до нашого часу. Звертаємо увагу на цю тему і пропонуємо добірку актуальних видань, які розкривають багатогранний та дивовижний світ рослин, квітчання і флористики.

01.jpg 02.jpg 03.jpg

Книжки української дослідниці Марії Федущак «Прикрашання квітами - квітчання: погляд на окреме явище культури» (Івано-Франківськ, 2004) і «Квітчання під небозводом України» (Івано-Франківськ, 2011) знайомлять читача із українським народним мистецтвом прикрашання квітами – квітчанням, його принципами, формами, символікою, призначенням. Авторка розглядає квітчання як окрему галузь мистецтва і важливу складову української культури, розкриває його роль і значення у традиційній обрядовості.

Ярина Пузиренко у навчальному посібнику «Декоративна флористика» (Київ, 2016) подає теоретичний матеріал про декоративну флористику як мистецтва квіткового дизайну та дає практичні поради щодо створення об’ємних і площинних флористичних композицій.

Квіти уособлюють красу і є втіленням естетичної довершеності, але щоб їх використання з декоративною метою стало по-справжньому мистецьким, варто отримати спеціальні знання та опанувати необхідні навички. Про ікебану, українські народні флористичні традиції, стилі декоративної флористики читачі знайдуть у відповідних розділах посібника.

04_nyanata.jpg 05.jpg 06_yurij-lipa.jpg 07.jpg

В контексті українського квітчання і рослинного світу варто згадати доробок українських вчених на еміграйії, а саме праці Наталії і Олександра Янати.

Наталія Тихонівна Осадча-Яната (1891–1982) – український науковець, ботанік, флорист, професор і автор термінологічних словників УАН, багатьох наукових розвідок і науково-популярних статей.

Праці Наталії Осадчої-Янати та її чоловіка Олександра Янати (1888–1938), українського агронома і ботаніка, академіка АН УРСР – значний внесок у розвиток української наукової термінології та ботанічної номенклатури.

Подружжя Янати працювали разом, коли у 1933 р. Олександра було репресовано. Усі його напрацювання потрапили під заборону, а Наталію звільнено з роботи. Після вимушеної еміграції (спочатку до Західної Німеччини, а згодом до США) вона продовжила вивчення рослинного світу України. Зібрані в Україні матеріали Наталії Осадчій-Янаті вдалося опублікувати майже через 40 років у вигляді монографії «Українські народні назви рослин» (Нью-Йорк, 1973).

Видання створене на основі багатих матеріалів, зібраних в Україні протягом 1927–1939 рр. У книжці наведено близько 2000 фітонімів із вказівкою їхнього поширення, подано українські народні назви рослин для 810 видів флори України, описано історію становлення української ботанічної номенклатури тощо.

Маловідоме видання Юрія Івановича Липи «Ліки під ногами» було надруковано у видавництві «Україна» у Києві у 1996 році за однойменним виданням 1943 року.

В книжці простежено українські традиції лікування травами, вміщено ботанічні описи рослин, пропонованих для домашньої аптечки, вказано їхню фармакологічну дію та способи застосування рослинних ліків при різних захворюваннях. Книжка невеличка, але дуже змістовна, містить стислі характеристики 114 найважливіших рослин із зазначенням показань і призначень.

08_pvolleben.jpg 09.jpg 10.jpg 11.jpg

«Таємниче життя дерев: якою мовою спілкуються і чим подібні до людей» (Харків, 2017). Таку назву має книжка Петера Воллебена – німецького натураліста, лісника із 20-річним стажем, популярного лектора та автора книжок про природу. Запропонована книга – це захоплива експедиція, під час якої він усе більше розкриває для себе таємницю життя дерев і передає свій досвід іншим. Дослідник запевняє: дерева вміють говорити, вони здатні відчувати біль, мають пам'ять і знають усіх членів своєї родини. Дерева спілкуються між собою – у них є власна соціальна мережа, вони взаємодіють із довкіллям, здатні передавати інформацію і ділитися енергією. Автор запрошує на чудову мандрівку, що відкриє для вас приголомшливі таємниці природи.

Рідкісна книга «Квіти в легендах і переказах» (Київ, 1992) написана чудовим дореволюційним письменником Миколою Золотницьким, автором багатьох популярних книг про природу. Зібраний в книзі унікальний матеріал розповідає про естетичні та емоційні ролі найпривабливіших і популярних квітів в житті людей і навіть країн, а також в поезії різних народів.

Розповіді про квіти включають історичні епізоди, легенди і перекази, в яких реальні факти переплітаються з вигадкою. Про безліч інших цікавих подій, пов'язаних з квітами в історії людства, йдеться у книзі, що вперше побачила світ у 1903 році і зазнала декілька перевидань.

12_zirka-menzatyuk.jpg 13.jpg 14_obajrak.jpg 15.jpg

Відома дитяча письменниця Зірка Мензатюк подарувала читачам мініатюрні есеї про найулюбленіші квіти. Її книга «Український квітник» (Київ, 2011) – збірка дивовижних «квіткових» історій із численними зображеннями старовинних гербаріїв, а також описи тридцяти «квітучих і пахучих чудес». До кожної історії додано репродукцію художнього твору та ботанічну ілюстрацію.

У надзвичайно надихаючому автобіографічному нарисі «Моє улюблене дерево» (Полтава, 2017) авторка Олена Байрак описала унікальні і старовинні дерева гінкго, які зростають у ботанічних садах і дендропарках країн Європи і України. Олена Байрак описала власні думки, спогади і спостереження свого улюбленого дерева гінкго, що вражає древністю, стійкістю, величністю і красою і в деяких країнах вважається священним. «Бажаю кожному читачеві посадити гінкго в улюбленому парку (саду) на честь важливої події, визначити своє улюблене дерево, берегти красу навколо!» – пише авторка.

Місію збереження і примноження краси навколо виконує й Одеська національна наукова бібліотека. У затишному бібліотечному дворику ростуть могутні дерева і розпускаються прекрасні квіти, створюючи особливу атмосферу затишку та гармонії. За роки свого існування бібліотека отримувала різні подарунки, є і один незвичайний подарунок. У 1930 році одеські моряки привезли з далекої Бразилії насіння реліктового дерева гінкго білоба. Насіння висіяли на подвір'ї бібліотеки. Дерева виросли, красиві, з могутньою кроною, їм зараз більше 90 років і вони є ботанічною пам'яткою природи місцевого значення. Гінкго «приросло» до бібліотеки, переживає разом з нею лихі та добрі часи і, можливо, є одним із її оберегів.

 Фоторепортаж з бібліотечного дворика

16-1.jpg 17.jpg 21.jpg 22.jpg

Див. також: Герасимова С. Квітчання: поетика рослинного світу // Контекст Причорноморье. – 2020. –17 серп.

Створено: 18.08.2020
Переглядів: 1307




© 2024 Одеська національна наукова бібліотека. Всі права захищено. При використанні матеріалів посилання на офіційний веб-сайт Одеської національної наукової бібліотеки обов'язкове.