Чорнобильська трагедія – пам'ять України

26 квітня 1986 року сталась страшна катастрофа в історії людства - вибух реактора на Чорнобильській атомній електростанції. Долі багатьох людей різних професій - цивільних і військових, які стали свідками, учасниками, героями та жертвами Чорнобильської катастрофи, змінилися назавжди. І через 34 роки відчутні наслідки цієї фатальної аварії.

01.jpg

...Вже лелека не в'є там гніздечка,
Не лунає там пісня і сміх,
Наче сироти, стали містечка
Без людей нерозумних своїх.

Надія Косяк «Чорнобильські дзвони»

Україна щороку відзначає цей трагічний день відповідно до Указу Президії Верховної Ради Української РСР № 8985–XI від 29.03.1990 року, як День Чорнобильської трагедії (1986).
26 квітня відповідно до рішення Генеральної асамблеї ООН A/RES/71/125 встановлено Міжнародний день пам'яті жертв радіаційних аварій і катастроф.

Міжнародний день пам'яті жертв радіаційних аварій і катастроф спрямований на привернення уваги до питань техногенних катастроф та довготривалих наслідків Чорнобильської катастрофи на екологію планети.

02.jpg

Чорною та гіркою увійшла ця дата в історію людства.

Мы - атомні заложники прогресу

Вже в нас нема ні лісу
ні небес

Так і живем
від стресу і до стресу

Абетку смерті маємо —
АЕС

Ліна Костенко «Летючі катрени»

Страшна звістка про катастрофу в Чорнобилі — невеличкому українському місті, розташованому поблизу злиття сивого Дніпра й тихоплинної Прип'яті, облетіла всю планету. Оспіваний мирний атом, здавалося б, приручений і покірний, вийшов з-під влади людини.

26 квітня 1986 року о 1 годині 24 хвилини у приміщенні четвертого енергоблока при виведенні його в плановий ремонт і проведенні випробувань турбогенератора стався вибух і виникла пожежа. Потоки високоактивної лави з розплавленого палива й графіту проникли до приміщення нижньої частини реактора. У результаті виникла надзвичайна ситуація, що вимагала термінових дій з усунення небезпеки. Із 192 тон палива, що містилися в реакторі четвертого блока, близько 4% було викинуто в повітря протягом 10 днів.

Струсонуло цілим світом.

В Страхоліссі перед світом

Брязнув дуб тисячолітній –

Охнула земля.

Тільки – пилу мертва хмарка,

Та ще крук зловтішно каркнув...

Борис Олійник «Сім»
«Чорнобильські дзвони»

Аварія на Чорнобильській атомній електростанції є наймасштабнішою техногенною катастрофою в історії людства. Пройшло 34 роки з того моменту, як у нерівний бій з ядерною стихією вступили чоловіки й жінки, чий подвиг назавжди увійшов до літопису мужності та патріотизму українського народу. А дзвони Чорнобиля б'ють на сполох, попереджуючи про загрозу неконтрольованого атому.

«Чорнобиль — біль України»

Чорнобиль — нестерпний біль нашого народу, знак планетарної біди, що не знає ні відстані, ні кордонів, що не має аналогів за обсягами забруднення природного середовища, негативного впливу на здоров'я та психіку людей, їхній побут і соціально-економічні умови життя.

«Чорнобиль - живий плач мертвої зони»

За даними Міжнародної програми Всесвітньої організації охорони здоров'я, у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи брало участь 800 тис. осіб, серед них – весь персонал Чорнобильської АЕС.
Від вибуху реактора четвертого енергоблока Чорнобильської атомної електростанції радіоактивного ураження зазнали близько 600 тис. осіб, насамперед ліквідатори катастрофи, пожежники, військові, фахівці, котрі гасили пожежу, дезактивували місцевість, споруджували захисний комплекс — саркофаг. Загалом в Україні від Чорнобильської катастрофи постраждало понад 3 млн. осіб, зокрема понад 600 тис. дітей, майже 90 тис. були переселені із забруднених територій.
У листопаді 1986 року було закінчено будівництво «саркофага» над зруйнованим четвертим енергоблоком Чорнобильської атомної електростанції. Створена 30-кілометрова територія навколо ЧАЕС, яка стала зоною відчуження.

«Чорна спадщина Чорнобиля»

Аварія на Чорнобильській АЕС стала одним з похмурих символів трагедії, до якої може призвести техногенна катастрофа. Вона поставила перед людським суспільством безліч проблем, які й досі повністю не вирішені, адже сумарна радіація ізотопів, викинутих в повітря внаслідок аварії в Чорнобилі, була в 30-40 разів більшою, ніж під час вибуху атомної бомби в японських містах Хіросіма і Нагасакі.
Участь у гасінні пожежі на ЧАЕС брали 240 тисяч осіб. Усі вони отримали високі дози радіації. Однак саме пожежникам вдалося врятувати населення прилеглих територій України, Білорусії і Європи та запобігти ще масштабнішої катастрофи – сильного водневого вибуху, який міг стати наступним етапом трагедії. Відразу після аварії було опромінено майже 8,5 млн. людей, високе радіоактивне забруднення охопило близько 155 тис. кв. км територій, з них 52 тыс. кв. км – сільськогосподарські землі. Внаслідок забруднення повітря, ґрунтів і вод з’явилася так звана «зона відчуження», де небезпечно, а тому заборонено проживати людям. Проте в цій зоні продовжують жити близько 400 видів тварин, птахів та риб, 1200 видів флори, 60 з них занесені до Червоної книги України, а 20 є рідкісними.
Наслідки Чорнобильської аварії ще довго нагадуватимуть про те, як людство може стати жертвою неконтрольованого використання власних технічних розробок.

Медичні, радіобіологічні, соціальні, історико-культурні та економічні проблеми, спричинені аварією на ЧАЕС, не мають аналогів у світовій історії. Чорнобиль можна порівняти хіба що з війною. Україна зазнала великих жертв і матеріальних збитків, було забруднено величезну територію, яка дорівнювала деяким європейським країнам.

«Чорнобиль… Трагедія…Пам'ять»

26 квітня – є днем пам'яті про найбільшу техногенну катастрофу та вшанування героїзму пожежників, експлуатаційного персоналу ЧАЕС, військовослужбовців, будівельників, вчених, медиків, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Подвиг, який здійснили ліквідатори Чорнобильської АЕС, ніколи не буде забутий, назавжди записаний до літопису людської мужності і навічно залишиться у пам'яті українського народу.


«Стежками Чорнобильського лиха»

Слово «Чорнобиль» не сходить зі сторінок газет. Воно нагадує людям зокрема і про відповідальність влади, і про екологічну загрозу, яку несе некерований атом, його вплив на здоров’я людей і тварин. У пресі постійно обговорюються питання соціального захисту населення і проблеми ліквідаторів аварії на ЧАЕС, які постраждали від наслідків аварії.

Наслідки Чорнобиля стали драматичним уроком для цивілізації, суворим попередженням щодо масштабу відповідальності за життя, здоров’я людей і екологічну безпеку планети, яку взяла на себе сучасна наука.

До проблем, пов’язаних з аварією на ЧАЕС та її наслідками постійно повертаються українські та іноземні вчені, письменники, громадські діячі, зокрема Борис Патон - президент НАН України, Микола Тронько - директор інституту ендокринології та обміну речовин ім. В. Комісаренка, Іван Слісенко - директор Інституту ядерних досліджень НАН України, Любомир Пиріг - доктор медичних наук, член-кореспондент НАН України, академік Академії медичних наук України та багато інших.

«Живі – відгукніться!»

Тема Чорнобильської трагедії знайшла відображення у творчості багатьох письменників: Володимир Яворівський – “Марія з полином у кінці століття”, Юрій Щербак – документальна повість “Чорнобиль”, Дмитро Павличко – поезія “Листок”, Борис Олійник – поема “Сім”, Микола Луків – поема “Біль і пам’ять”, Микола Сингаївський – “Обпалена мужність”, Леонід Горлач – поема “Зона”, Світлана Йовенко – поема “Вибух”, Іван Драч – “Чорнобильська мадонна”, Ліна Костенко поезії та публіцистика.

Цей дощ - як душ. Цей день такий ласкавий.
Сади цвітуть. В березах бродить сік.
Це солов’їна опера, Ла Скала!
Чорнобиль. Зона. Двадцять перший вік.

Тут по дворах стоїть бузкова повінь.
Тут ті бузки проламують тини.
Тут щука йде, немов підводний човен,
і прилітають гуси щовесни.

Але кленочки проросли крізь ґанки.
Жив-був народ над Прип’яттю - і зник.
В Рудому лісі виросли поганки,
і ходить Смерть, єдиний тут грибник.

Ліна Костенко
«Мужність і біль Чорнобиля»

Віддзвонили Чорнобильські дзвони, а ми пам’ятаємо тих, хто пішов у вогонь, рятуючи людство від ядерної смерті у квітні 1986-го. Багатьох очевидців даної катастрофи вже давно немає серед живих, тисячі загубили здоров’я, переживаючи страшні наслідки аварії. Вічна їм пам'ять…
Вшануємо пам'ять жертв Чорнобильської трагедії, віддамо шану учасникам ліквідації наслідків катастрофи, згадаємо про трагедію віку!

03.jpg

Привертаючи увагу до вивчення цієї страшної катастрофи в історії людства, зокрема, її причин та наслідків, визначення негативного впливу аварії на стан навколишнього середовища та здоров'я населення, фахівці Одеської національної наукової бібліотеки підготували список видань, присвячених Чорнобильській трагедії.

«СВІТ МАЄ ЗНАТИ ЯК ТЯЖКО, ЯК ТУЖНО МОЄМУ НАРОДУ ТРАГЕДІЯ ЦЯ Й ДОСІ БОЛИТЬ»: до 34-ої річниці Чорнобильської катастрофи

СПИСОК ВИДАНЬ PDF

Створено: 26.04.2020
Переглядів: 427




© 2020 Одеська національна наукова бібліотека. Всі права захищено. При використанні матеріалів посилання на офіційний веб-сайт Одеської національної наукової бібліотеки обов'язкове.