На зустріч 190-річчя бібліотеки

ПРО ГРАНТИ І ПЕРСПЕКТИВИ

4-irina-biryukova.jpg

Про підготовку до проведення міжнародної конференції та перспективи розвитку бібліотеки розмовляємо з генеральною директоркою ОННБ Іриною БІРЮКОВОЮ:

– Яке міжнародне представництво очікується на нинішньому форумі?

– Минулоріч ми підписали меморандум про співробітництво з Національною парламентською бібліотекою Грузії, а невдовзі меморандум про співпрацю підпишемо з Національною бібліотекою Республіки Молдова. Зараз готуємо цей документ. Пікова подія відзначення 190-річчя бібліотеки – це конференція. Сподіваємося, що на наше запрошення відгукнуться партнери з Молдови, Польщі, Грузії, Румунії.

Серед заходів, якими наша команда зустрічатиме 190-річчя книгозбірні, хочеться привернути увагу до презентації проєкту «Скарби України: цифрова колекція книжкових пам’яток у фондах ОННБ». Він здобув перемогу в конкурсній програмі «Створюємо інноваційний культурний продукт», що втілюється коштом Українського культурного фонду. Завдяки реалізації цього проєкту ми удоступнимо частину цифрової колекції документів, які становлять особливу цінність з точки зору історії, культури, науки України та світу. На першому етапі планується оцифрування документів українською мовою 1801–1922 років, незалежно від території їх надрукування, та будь-якою іншою мовою тих, що вийшли на території сучасної України впродовж 1801–1860 років.

Нагадаю, у фондах Одеської національної наукової бібліотеки дбайливо зберігаються понад 200 тисяч рідкісних книжкових пам’яток. Це – рукописні книги, стародруки (інкунабули, палеотипи, видання кириличним шрифтом, видання XVIII ст.), українські видання (1801–1945), іноземні (1801–1900 рр.), окремі колекції, зокрема мініатюрних та бібліофільських видань. Такі колекції є унікальною частиною культурної пам’яті людства, тож організація доступу до них, введення їх у науковий обіг, вивчення та оприлюднення – нагальне завдання діяльності кожної бібліотеки.

Це вже другий проєкт, який ОННБ втілює під егідою Міністерства культури за сприяння Українського культурного фонду – державної установи, створеної у 2017 році з метою сприяння розвитку національної культури та мистецтва, забезпечення сприятливих умов для розвою інтелектуального та духовного потенціалу особистості й суспільства, широкого доступу громадян до національних надбань, підтримки культурного розмаїття та інтеграції української культури у світовий простір. Перший – «Старовинна гравюра – національне надбання України» – був утілений у 2018 році. Він сприяв введенню в науковий обіг гравюр XVI – XIX ст. майстрів з Англії, Італії, Нідерландів, Німеччини, України, Франції, які зберігаються у фонді ОННБ.

– Що у цьому сенсі плануєте на перспективу?

– Після закінчення оцифрування видань у рамках проєкту і створення однойменного онлайн-ресурсу робота з оцифрування книжкових пам’яток з фонду ОННБ, безумовно, продовжуватиметься. У нас впроваджено довгострокову програму розвитку електронних інформаційних ресурсів, злагоджено працюють ланки цього процесу, багато робиться для розширення парку спеціалізованої комп’ютерної техніки і професіоналізації кадрів, тож ми сповнені стриманого оптимізму й наполегливості у досягненні мети – покращення умов обслуговування читачів завдяки цифровізації відповідних бібліотечних процесів.

Стратегічні орієнтири, пріоритетні напрямки і завдання роботи ОННБ детальніше артикульовані в програмі розвитку на 2019–2023 роки «Бібліотека: сучасна, креативна, твоя», публічно презентованій в Міністерстві культури під час проведення конкурсу на посаду генерального директора нашої книгозбірні. Це, зокрема, кадрове забезпечення, активізація корпоративної співпраці, пошуки додаткових джерел фінансування, найперше щодо комплектування, модернізації інженерних мереж, інформатизації; зміцнення матеріально-технічної бази, особливо з огляду на недостатню кількість та застарілість комп’ютерної техніки... Визначено чотири стратегічних орієнтири: «Безпека», «Розвиток», «Відповідальність», «Визнання».

Щодо завдань, то до пріоритетних належать наукова діяльність закладу й міжнародна співпраця, про що вже побіжно говорилося на початку нашої розмови. Якщо ж вести мову в загальному плані, то крім, зрозуміло, формування і збереження фондів, велика увага й надалі приділятиметься розвитку електронних інформаційних ресурсів власної генерації, оптимізації процесів обслуговування користувачів, активізації культурно-просвітницької діяльності, що має на меті як продовження успішних традиційних соціокультурних проєктів  (Шевченківські читання, Різдвяні читання, «Бібліотека українського воїна»), так і розвиток нових ініціатив, зокрема Інтелект-форуму, програма якого поєднала два потужних потоки подій Всеукраїнської виставки-форуму «Українська книга на Одещині» та ОдесаБібліоСаміту. Цьогоріч разом із бібліотечною, читацькою, видавничою спільнотами ми зробили крок уперед, піднімаючи планку проєкту «Українська книга на Одещині» на новий щабель, формуючи своїми думками і діями Інтелект-форум, місією якого є зміцнення культурного, освітнього, інформаційного потенціалу держави і суспільства шляхом створення ефективного соціокомуні-каційного простору для поглиблення стратегічного партнерства бібліотек та інших закладів культури, науки, освіти за сприяння представників владних структур, громадських об’є-днань, бізнесу тощо. Підсумки першого Інтелект-форуму засвідчують його успіх як відкритого простору обговорення широкого спектру актуальних питань розвитку інформаційного суспільства, зокрема місця та ролі бібліотек у цьому процесі.

Безумовним професійним викликом і задоволенням для нас є подальше впровадження інноваційних форм популяризації книги і читання (воркшопи, промоакції, дискусії, літературно-поетичні студії, літературні діалоги, ярмарки тощо). Палкий відгук читацької громади здобули проєкти з відкриття літнього читального залу «Літера», збір коштів на подальше облаштування якого триває за допомогою краудфандингової платформи «Мой Город», бібліоніч «Поетика кохання», що відбулася 14 лютого 2019-го, ініціатива «Моя бібліотека: розробка айдентики ОННБ» та інші.

Користуючись нагодою, висловлюю вдячність усім партнерам бібліотеки, які долучилися до цих перетворень: будівельній компанії «Стікон», Одеській єпархії УПЦ, АТ «Пласке», ПАТ «Одесанафтопродукт», ПАТ «Єнні Фудз», Одеському морському торговельному порту, «Українському клубу Одеси», «Ротарі-клубу «Одеса Рішельє», краудфандинговій платформі «Мой Город», школі дизайну й маркетингу «Projector.Odessa» та іншим інституціям влади, бізнесу, ЗМІ, громадянського суспільства. Разом ми виявили спроможність наповнити життя найстарішої публічної книгозбірні країни неймовірним виром подій, зустрічей, натхнення і рухатися вперед, єднаючи минуле й майбутнє, насичуючи сьогодення.

Володимир КУДЛАЧ.

Повний текст

Створено: 11.09.2019
Переглядів: 80



© 2019 Одеська національна наукова бібліотека. Всі права захищено. При використанні матеріалів посилання на офіційний веб-сайт Одеської національної наукової бібліотеки обов'язкове.