Смисл богословських понять розкривається лише тому, хто намагається жити ними — ось головна думка книги. «Християнство, — пише Владика Калліст, — більше, ніж учення про світобудову, більше, ніж послідовно викладена теорія... воно — спосіб життя у найглибшому і найповнішому розумінні цих слів... Христос не сказав: «Я — стародавня традиція»; Він сказав: «Я — Життя». Він переконливо показує, як у вченні та в діянні Православної Церкви поєднуються такі, здавалося б, протилежні полюси — звитяга та смирення, жага до пізнання — і «шлях незнання», як окремі неповторні стежки збираються врешті-решт у єдиний Шлях до найвищої зустрічі. Той, кому поталанило стати на цей Шлях — водночас і послідовник святоотцівського Передання, і першопроходець.