Це книга про те, що люди на війні насправді - живі. Вони нерозумно жартують і плачуть справжніми сльозами, купаються в теплих літніх озерах і ліплять сніговиків біля бліндажів, гладять котів і чешуть собак, порушують всілякі статути і лаються з командирами, чистять кулемети і варять борщ, читають книги і розводять курей, і роблять ще багато-багато всякого, крім, власне, процесу воювання. Тому що вони - дійсно живі. Автору пощастило зустріти таких людей в самому, можливо, цікавому, хоч і важкому і нервовому, подорожі в житті - на нескінченній дорозі польового волонтера.