У монографії досліджується питання визначення сутності добра і зла в сучасній філософській думці континентальної Європи. З’ясовується, як християнське вчення щодо онтології добра і зла, філософія та література XIX – I половини ХХ століття вплинули на формування філософії екзистенціалізму та постмодернізму. Паралельно з аналізом становлення онтологічного древа добра і зла в сучасній філософії розкривається проблема можливості пізнання людиною добра і зла, Бога та диявола, буття та Нічого, досліджується зв’язок між страхом і мораллю, вірою та безвір’ям, смертю та благом, симулякром і гіперреальністю. Розкривається нове для філософії поняття онтології метаморфози добра і зла через танок і розмотування Бога. Також аналізуються варіанти можливості етичного вибору, співвіднесення свободи з правом і законом, осмислюється роль тіла людини в системі творення добра і зла. Винятковою рисою дослідження є виокремлення цілісних аспектів онтологічної площини добра і зла через компаративний аналіз екзистенційної та постмодерністської філософії.