Доля протиборчих спецслужб в мирний, а особливо у воєнний час ; організація і здійснення таємної війни. На практиці це розвідувальна і контр розвідувальна діяльність, диверсії, терор, агітаційно-пропагандистська робота. В цілому; широке застосування стратегії непрямих дій. Кожному з її складових елементів притаманні свої особливості, прийоми і методи.

Але є і загальні; використання агентури. Роль і значення всього спектра підривного механізму величезна. Історія війни збройних конфліктів свідчить: нерідко задовго до початку тих чи інших битв і боїв, він багато в чому визначав перемогу або поразку однієї із сторін. Не стала винятком і Друга світова війна. Стратегію неодмінно дій німецькі і радянські спецслужби задіяли в небачених масштабах. При цьому допускалися всі можливі її види, способи і методи. Але головним і визначальним виступав агентурний, бо як переконує світовий опит, не маючи розвідки, протиборчі армії залишаються сліпими, а позбавлені контррозвідки беззахисні. Не простим, а часом трагічні події в жорстокому протистоянні на невидимому фронті в 1939-1945 рр. присвячена дана робота. При її підготовці використаний великий масив архівних та інших документальних джерел, научні публікаціі, мемуари, спогади безпосередніх учасників описуваних події, матеріали періодичної печаті. Розрахований на фахівців, військових істориків, широке читацьке коло.