У монографії досліджено життєвий і творчий шлях відомої української журналістки, письменниці, краєзнавця-історика, громадсько-політичної діячки, перекладачки, пацифістки Надії Віталіївни Суровцової, що була заарештована в 1930-х рр. і зазнала тридцятирічних поневірянь в’язницями й таборами Сибіру. Після повернення в Україну вона продовжувала плідно працювати над мемуарами, автобіографічними творами, готувала до друку збірки художніх і художньо-публіцистичних текстів та книгу «Спогади», була активною дописувачкою в місцеву й республіканську пресу, займалася краєзнавчою науково-дослідною роботою. У пропонованому науковому дослідженні розкриваються цікаві подробиці її трагічної долі.

Друк монографії приурочено до відзначення 120-ї річниці з дня народження Великої Українки. Рекомендується для прочитання істориками, журналістами, філологами, поціновувачами мистецького спадку Надії Суровцової.