У книзі «Археологія комунізму» знаний історик Карл Шльоґель витягує на світ підзабуті маркери повсякденного життя радянської доби: черга, комунальна квартира, паради та демонстрації, пакувальний папір, дефіцит, пальма у вестибулях міністерств, голос диктора Левітана, інтимно-ресторанне звучання естради… Автор, не обтяжений тягарем наївної ностальгії за «світлим минулим», розкриває безґлуздість і небезпеку, приховані за цими явищами: стирання межі між приватним і публічним, справжнім і підставним, людяним і нав’язаним системою. Тривалий час на них не звертали увагу, насправді ж вони допомагають поєднати різні грані радянської реальності, її знакові моменти і буденність. Зрештою, аналіз радянського повсякдення має для автора ще одну мету: «Нас цікавить не лише те, чим було російське ХХ століття, але ми хотіли б перш за все отримати інформацію чи принаймні якісь свідчення про актуальний стан справ у сучасній Росії».