У монографії висвітлено, систематизовано й кваліфіковано основні актуалізації біблійного інтертексту у внутрішньо біблійному та поза біблійному просторах. Проаналізовано специфіку формування національних біблійних концептосфер у наслідок девіацій давньогебрейського та грецького першоджерел. Уточнено й розширено метамову дослідження біблійної інтертекстуальності, зосібна обґрунтовано лінгвістичне трактування терміна біблеїзм та запропоновано термін біблема для позначення неідіоматичних біблійних інтертекстем авторського мовлення. Розроблено типологію біблем та окреслено способи їхнього відтворення іншою мовою й особливості рецепції іншою національною лінгвокультурою. Презентовано комплексний аналіз різножанрових біблійних інтертекстів Івана Франка для демонстрації цілісності його інтерпретативної концепції Святого Письма, що виявляється в його наукових працях, оригінальній творчості та перекладах. Зроблено спробу окреслити потенціал перекладацьких інтерпретацій імпліцитного біблійного інтертексту.

Для перекладознавців, літературознавців, лінгвістів, культурологів, викладачів, студентів.