Це дослідження досліджує особливості формування габітусного ((візуального) образу особистості через костюм) у цифровому середовищі постіндустріального суспільства. У ньому демонструється роль та потенціал звичного образу в соціальній та професійній адаптації індивідів у контексті цифровізації, описуючи його функції як генератора, носія та невербального передавача повідомлень соціальної комунікації. Розглядаються особливості формування особистісного образу у віртуальному просторі соціальних мереж. Додатково аналізується феномен доповнення функціональності іміджології у просторі віртуальної реальності, а також роль іміджмейкінгу, що виникла в тандемі «дизайнер-штучний інтелект». Простежується еволюція методів та прийомів формування особистісного образу під впливом інформатизації, від початкового етапу цифровізації, що характеризується цифровою ейфорією, до постцифрової фази практик цифрових дизайн-проектів. Запропоновано узагальнений алгоритм моделювання образу особистості за допомогою костюма, враховуючи сучасні інструменти, доступні в цифровій та постцифровій фазах розвитку суспільства. Для студентів, викладачів, дослідників та фахівців у сфері дизайну одягу.