Творчість видатної української художниці Тетяни Яблонської (1917–2005) позначено розмаїттям жанрів і тем, виразністю і оригінальністю художньої мови, глибиною та своєрідністю світосприйняття, багатством, вишуканістю й свіжістю колориту.

Реалістичний, імпресіоністичний, етнографічно-декоративний – щоразу новий живопис художниці – це феномен Яблонської. Тетяна Яблонська, як оголений нерв, реагувала на події, що відбувалися навколо неї, змінювалася сама, трансформувала власну творчу манеру, захоплювалася різними стилістичними напрямами та головне – залишалася єдиною та неповторною Яблонською, самобутньою особистістю в мистецтві. Живопис Тетяни Нилівни – квінтесенція всіх без виключення етапів культурного життя України ХХ століття.

Кожна робота Яблонської несе відчуття повноти життя, від кожної віє творчою жагою, натхненням, незламним бажанням рухатися вперед і долати найскладніші перешкоди, Матеріалістичність фарби, витончена колористична гармонія, живописно-декоративне відчуття, архітектонічність форми, цілісність вирішення полотна – неодмінні ознаки живопису Тетяни Яблонської та результат постійного двобою із самою собою, боротьби за збереження та оновлення себе в мистецтві, невтомного пошуку власної художньої філософії.