Монографію присвячено дослідженню проблем ролі культурно-історичної традиції у системі педагогічної теорії та практики. У праці зроблено спробу визначити сутність культурного архетипу, менталітету в організації системи освіти. У роботі категорія культурний архетип (менталітет) транслюється на категорії педагогічні. Спостерігається не лише зв'язок педагогіки та культурного архетипу, а й синергетична залежність двох явищ. Культурний архетип (менталітет) має роль педагогічного інструменту й, при цьому, репрезентує собою не тільки сферу педагогіки, але є чинником соціального виховання. У роботі висвітлено тезу про те, що педагогіка, як практична складова освіти, має доктринально спиратися на культурно-історичну традицію. Монографія призначена для студентів-магістрантів, аспірантів, викладачів та всіх, хто цікавиться історією педагогіки, проблемами культурології, соціології, філософії освіти.