Монографія є першим ґрунтовним науковим дослідженням процесів формування вищого мистецького навчального закладу в Харкові, особливістю яких став поперемінний перехід від підготовки мистців образотворчого мистецтва до студіювання фахівців художньо-промислового напряму. Обидві ці лінії вперше були поєднані в систеиі викладання у приватній школі малювання Марії Раєвської-Іванової в Харкові у др. пол. ХІХ ст., а сьогодні ця модель знайшла своє продовження і подальший розвиток в діяльності Харківської державної академії дизайну і мистецтв. Увага авторки зосереджена на періоді від 1921 р., коли було створено перший мистецький виш у місті — Харківський художній технікум, згодом перейменований у Харківський державний художній інститут, і до 1962 р., тобто початку реформування цього закладу в Харківський художньо-промисловий інститут. Розкрито значення внеску мистців-педагогів авангардних уподобань в ХДХІ у модернізацію українського образотворчого мистецтва у 1920-ті – на поч. 1930-х рр.